Виставка "Чортомлицька Січ - гніздо героїв"

Так ось вона Січ! Ось те гніздо,
Звідки вилітають усі ті горді й міцні, як леви!
Ось звідки розливається воля і козацтво
На всю Україну!
Микола Гоголь "Тарас Бульба"

     Чортомлицька Січ у середині XVII ст. займала частину просторого мису в гирлі правобічної притоки Дніпра р. Чортомлик, омивалася дніпровими рукавами - Скарбною, Павлюком і Підпільною (у XVII-XVIII ст. звалася також Базавлуком). Нині - територія с. Капулівки, Нікопольського району, Дніпропетровського області.
     З 1652 р. Чортомлицька Січ повернула собі роль важливого політичного та воєнного центра у житті України і сусідніх держав. Запорозькі козаки брали участь у битві під Жванцем (1653 р.), Городком (1655 р.), в облозі Львова (1655 р.). Запорожжя не визнало Переяславську угоду 1654 р., а також Андрусівське перемир'я 1667 р. та Вічний мир 1686 р., що поділили Україну між Московською державою та Річчю Посполитою. В його політиці незмінним лишалося одне - захист прав і свобод українського народу, боротьба за свою державу. Чортомлицька Січ відіграла велику роль в обороні південного прикордоння України від турецько-татарських нападів. Запорожці здійснювали успішні походи на Кримське ханство, турецькі фортеці Тавань, Очаків, Акерман (Білгород).
     Незаперечним авторитетом і славою на Січі та в Україні користувався славнозвісний козацький полководець кошовий отаман Іван Сірко, якого 15 разів обирали на цю посаду. Під його проводом запорожці перемагали турків і татар у понад 60 битвах. Він став героєм багатьох українських народних пісень, переказів та легенд. З його ім'ям пов'язують написання характерного листа до турецького султана Магомета IV.
     Геополітичні зміни на поч. XVIII ст., які відбувались у Східній Європі, викликані Північною війною, і як наслідок намагання ворогуючих сторін використати військову силу запорожців, спровокували військове протистояння між Військом Запорозьким і російськими військами напередодні Полтавської битви.
     14 травня 1709 р. російські війська за допомогою козацьких загонів царського ставленика І. Скоропадського, зруйнували Запорозьку Січ на Чортомлику. При цьому частині січовиків вдалося вислизнути з облоги. Окрім того на терени Бессарабії відійшли й ті запорожці, які разом із кошовим отаманом К. Гордієнком були під Полтавою.
     5 квітня 1710 р. у Бендерах відбулась велика козацька рада за участі П. Орлика, К. Гордієнка, депутатів від запорожців, що стали січчю в Олешках та представників турецької, шведської та кримської сторін. Відразу ж після проголошення рішення Бендерської ради новообраний гетьман оприлюднив документ під назвою Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорозького року Божого 1710 квітня 5 при Бендерах, більш відомий, як Конституція Пилипа Орлика.
     У 1712 р. у своєму маніфесті-звернені до європейських урядів гетьман П. Орлик, апелюючи до природного права та уроків української історії, розкривав мотиви, які спонукали козаків до боротьби з російським урядом: "Козаки мають за собою право людське і природне, одним із головних принципів котрого є: народ завжди має право протестувати проти гніту і привернути уживання своїх стародавніх прав, коли матиме на це слушний час".
     Основою при створенні виставки "Чортомлицька Січ - гніздо героїв" стало зібрання музею Одеського товариства історії та старожитностей, частина якого зберігається в Одеському історико-краєзнавчого музею. Це ікони із Запорозької Січової церкви ХVІІІ ст., козацька зброя, побутові речі, зразки картографії та графіки, друковані видання відомих істориків ХІХ-ХХ ст., а також матеріали з зібрання відомого одеського колекціонера Т.І. Максимюка.
     Виставка "Чортомлицька Січ - гніздо героїв", на якій представлено більше п'ятдесяти унікальних експонатів, безумовно буде корисна для істориків, студентів, школярів та краєзнавців.

    Одеський історико-краєзнавчий музей (вул. Гаванна, 4)
    Виставка експонується з 15 жовтня по 15 листопада 2012 р.