Відкриття - 30 квітня о 14.00 за адресою вул. Гаванна, 4.

---

Виставка "Пам'яті управителів Одеси"

(до ювілейних дат, пов'язаних з діяльністю А.Е. де Ришельє, М.С. Воронцова та спорудженням монументів в Одесі на їх честь)

     Історія Одеси тісно пов'язана з долею визначних управителів міста і краю. У цьому році виповнюється 210 років від часу призначення А.Е. Рішельє одеським градоначальником та 185 років відкриття пам'ятника герцогу. У цьому ж році ювілейна дата для міста - 190 років від часу призначення на посаду генерал-губернатора краю (адміністративним центром якого стає Одеса) графа М.С. Воронцова та 150 років відкриття у місті на його честь пам'ятника.
     З самого початку ХІХ ст. м. Одесою керували талановиті та освічені люди, які були добре ознайомлені з західноєвропейськими успіхами у розвитку економіки, європейським засобом життя, і в силу цього були спроможні привернути увагу зарубіжних негоціантів до потенційних можливостей Одеси у розвитку міжнародній торгівлі.
     Одесити бережуть добру пам'ять про діяльність в місті герцога А.Е. Рішельє. Нащадок славетного французького кардинала, він після революції у Франції вступив на російську службу, відзначився в багатьох битвах, що вела російська армія, у тому числі в штурмі Ізмаїла в 1790 р. В 1803 р. він був призначений градоначальником до Одеси. А дещо пізніше, в 1805 р., цар призначив А.Е. Рішельє Херсонським військовим губернатором, керуючим цивільною частиною в Катеринославській і Таврійській губерніях, зі збереженням за ним посади Одеського градоначальника.
     Дюк (так люб'язно називали і називають одесити А.Е. Рішельє, використовуючи назву його титулу французькою мовою) зробив свою резиденцію в Одесі, що перетворило місто на адміністративний центр великого за територією краю(від Дністра до Кубані). Він досить успішно вирішував питання управління містом і краєм, сприяв росту ролі Одеси у зовнішній торгівлі країни, залученню купецького капіталу в місто. Рішельє настійливо домагався різних пільг для мешканців міста та благоустрою Одеси: освітлення, побудови лікарні 1805 р., міського театру 1809 р., запровадження освіти (комерційне училище, шляхетний інститут 1814 р., згодом реформований у Рішельєвський ліцей), заснування в Одесі комерційного суду, встановлення для міста режиму "порто-франко". Сучасники відзначали, що у спілкуванні з людьми він вирізнявся доброзичливістю, скромністю і чесністю, виявляв мужність і піклування про городян у часи епідемій і лихоліть.
     В подальшому, розвинув та реалізував проекти Рішельє в Одесі граф, а пізніше князь, герой війни 1812 р. М.С. Воронцов, на посаді генерал-губернатора Новоросійського краю (з 1823 р.), згодом, намісника Бессарабської області та намісника Кавказу (з 1844 р.).
     За часів Воронцова Одеса стає одним з най більших міст імперії. З цього часу і до сьогодення місто прикрашають такі архітектурні ансамблі і споруди: Приморський бульвар і бульварні сходи, Воронцовський маяк, Пале-Рояль і Новий ринок, храми, портові споруди. З ініціативи Воронцова в Одесі засновано: Товариство сільського господарства Південної Росії (1828 р.), публічна бібліотека (квітень1830 р.), Чорноморське товариство пароплавства (1833 р.), Одеське товариство історії та старожитностей (1839 р.) і т. ін.
     22 квітня 1828 р., завдяки ініціативі М.С. Воронцова, в Одесі відкрито перший у місті монумент - пам'ятник дюку Ришельє. За наполяганням графа до двох барельєфів пам'ятника Ришельє, що символізували торгівлю та землеробство, додано третій барельєф - символ правосуддя, "которым отличался покойный герцог и без которого ни торговля, ни земледелие не могли бы цвести", за висловом графа Воронцова.
     Перебуваючи на посаді генерал-губернатора більш як тридцять років, М.С. Воронцов всебічно сприяв розвитку економіки міста і краю, клопотав про продовження терміну дії "порто-франко" для Одеси, пільг деяким верствам населення. Помер М.С. Воронцов 6-го листопада 1856 р. та був похований у Спасо-Преображенському Соборі Одеси.
     А тому, другий за часом пам'ятник в Одесі відкрито на честь М.С. Воронцова, за багатотисячним зібранням одеситів на соборному майдані у 1863 р. Пам'ятник діянням Воронцова, так само, як і Ришельє характеризують барельєфи: перший битву під Краоном, другий взяття Варни і третій символи сільського господарства і торгівлі, розвитку яких М.С. Воронцов постійно сприяв, будучи на посаді генерал-губернатора міста і краю.
     Імена А.Е. Рішельє і М.С. Воронцова увійшли у топоніміку Одеси і стали невід'ємною частиною меморіальної спадщини міста. Саме про цю спадщину і розповість виставковий проект Одеського історико-краєзнавчого музею "Пам'яті управителів Одеси".