Юрій Мелетьєвич Дмитренко (1858 - 1918) - істинно одеський зодчий, який народився, творив та закінчив свої дні в Одесі.
     Навчався він з 1874 р. в Одеській Малювальній школі, потім з 1876 р. вступив до С-Петербурзької Академії мистецтв - спочатку на відділення живопису, а згодом - архітектури. Звідти його захоплення старовинним руським стилем, в якому було виконано будівлі Андріївського подвір'я Афонського монастиря (1886), храму в ім`я Дімітрія Ростовського на Другому кладовищі (1885-88) та ін. Згодом він віддає належне й іншим стилям - ранньому Відродженню, класицизму, романтизму та готиці.
     Починав Ю. Дмитренко творчий шлях в Одесі з 1880 р., у майстерні видатного архітектора О. Бернардацці, де приймав участь у створенні документації, ескізів та креслень Міського театру, по проекту Ф. Фельнера і Г. Гельмера. Згодом він стає визнаним майстром, отримує замовлення.
     На початку 1890-х рр. у місті було розгорнуто велике будівництво, особливо вздовж лінії порто-франко, і Ю. Дмитренко доручили створення кількох важливих об`єктів. Серед них - Аудиторія для народних читань - сьогодні к/т "Родина" (1893), Народна читальня у Книжковому провулку, 1-а (1893). Також, Будинок інвалідів міщанської управи по Старопортофранківській, 34 (1890), Комплекс психіатричної лікарні у районі Слободка-Романівка (1892), Міський притулок для підкидьків (1893-1894), Бактеріологічна станція по Пастера, 2 (1894), Станція швидкої допомоги у Валіховському провулку, 8 /10 (1902).
     Юрій Дмитренко брав участь у багатьох архітектурних конкурсах, зокрема, у закритому конкурсі на проект Облікового банку по вул. Пушкінській, 12, де зайняв перше місце. Сьогодні це велична споруда, яка є прикрасою нашого міста, як і Селянський поземельний банк на вул. Маразліївській, 34-а (1908-1914).
     Зодчий залишив чудові зразки архітектурних рішень, окрім громадських споруд, ще й прибуткових будинків: Маврокордато по вул. Грецькій, 21 (1900-1905) та Грецькій, 25 (1905) з найдовшим балконом у місті, Григор`євої по Ланжеронівській, 15, де було розташовано відоме кафе "Фанконі" (1912), дім А. Анатра по Успенській, 27 (1913) та ін.
     Також треба віддати належне кільком вишуканим особнякам: Канельського по Белінського, 13 (1901-1904), Запрожченко по Уютній, 7 (1909), В. Анатра на Французькому бульварі, 28 (1913), та ін.
     Ю. Дмитренко, разом з іншими архітекторами, брав участь у реконструкції та оновленні багатьох будівель міста, зокрема, Інституту шляхетних дівчат, по Мечникова, 34 (1893-1895), готелю "Лондонський" на Приморському бульварі, 11 (1898-1899), та ін.
     Архітектор Дмитренко ніколи не полишав своє покликання, брав участь у багатьох художніх виставках, місцевих, і міжнародних.
     Крім того, був активним учасником та організатором різноманітних заходів в Одесі - Художньо-Промислової виставки 1910 р., благодійних балів і свят.
     Майстер прожив своє життя творчо і завзято, залишивши значну спадщину -чудовий внесок в архітектурну красу нашого міста.


Відкриття виставки "Відданий місту": 19 травня 2018 р., о 15.00, за адресою: вул. Гаванна, 4, Одеський історико-краєзнавчий музей.
Експонування виставки: з 19 травня по 19 липня 2018 р. щоденно, з 10.00 до 17.00, вихідний день - п'ятниця.
Телефон для довідок: (048) 726-26-08, 722-84-90.