|
|
 
 
 
|
ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 10)Тези І. Корнацький Учнівський журнал "Проблески" (1916-1917) в фондах Артемівського краєзнавчого музею (скачать pdf) Останніми десятиліттями дедалі зростає зацікавлення краєзнавців і широкої громадськості історією культури Донеччини на початку XX ст. В сучасних дослідженнях зазнають корективів усталені в радянські часи стереотипи, пов'язані з вузькокласовим підходом до явищ, знаходять позитивну оцінку безперечні культурні здобутки дорадянської доби в історії нашого краю. Цікавим явищем культурного життя Бахму- та, на той час повітового міста Катеринославської губернії (нині - Артемівськ Донецької області), стало видання в 1916-1917 рр. щомісячного учнівського журналу "Проблески" при Бахмутському реальному училищі за редакцією викладача історії О. Л. Кобалевського. Подібні видання існували в багатьох середніх навчальних закладах Одеського навчального округу, до якого належав і Бахмутський повіт. Примірники журналу "Проблески" зберігаються в Російській національній бібліотеці (№№ 1-3 за 1916 р.), Російській державній бібліотеці (№ 1 за 1916 р.), і лише в Артемів- ському краєзнавчому музеї знаходиться повний комплект журналу включно із №№ 4-6 за 1917 р. Журнал друкувався у відомій Бахмутській друкарні І. І. Дерковського, де виходив у світ щомісяця з жовтня 1916 до березня 1917 р. Ціна номера складала 40 копійок, обсяг поступово збільшився з 20 до 32 сторінок. Приймалися оголошення по 2 коп. за рядок петитом перед текстом і по 1 коп. за рядок після тексту. Метою видання було проголошено всебічне висвітлення шкільного життя й прагнень учнів, розвиток у них інтересу до самостійної творчої праці. На початку видання було оголошено рубрики - відділи, з яких має складатися журнал: "1) Беллетристика (оригинальная и переводная, желательно из школьной жизни, 2) Отчеты о выдающихся событиях школьной жизни, 3) Наука, 4) Литературно-критический отдел, 5) Спорт, 6) Шарады, ребусы, загадки, задачи и т.д., 7) Театр и музыка, 8) Описание действительно бывших таинственных явлений, 9) Переписка, 10) Смесь, 11) Объявления". Як бачимо, програма журналу була досить широкою й намагалася врахувати все розмаїття смаків і зацікавлень учнівської молоді. Не все із наміченого вдалося здійснити, наприклад, заплановані розділи 5, 8 і 9 так і не з'явилися на сторінках журналу. Зате в останньому, шостому номері з'явився не запланований на початку гумористичний розділ "Смех". Найбільшою популярністю в дописувачів користувався розділ "Беллетристика", де школярі друкували свої поетичні й прозові спроби. У рубриці "Отчеты о выдающихся событиях школьной жизни" переважають розповіді про екскурсії: до Катеринослава, через Дніпрові пороги, до Святих гір та по місцях "Слова о полку Ігоревім". Розділ "Наука" заповнений переважно учнівським рефератом про робітниче питання в Англії у XIX столітті, який друкувався з продовженням у номерах 2-6. Постійним автором рубрики "Театр и музыка" був учень 7 класу реального училища, чиє прізвище заховане під криптонімом А. Л. Йому належить серія статей про життя й творчість С. В. Рахманінова та стаття про музичну освіту в Росії. Революційні події 1917 р. сприяли розширенню тематики статей, посиленню уваги до суспільно-політичних питань. Так, у № 6, надрукована стаття учениці І жіночої гімназії В. Ф. "По поводу "Женского дня" 23 февраля 1910-1917 гг." Втім, саме Лютнева революція 1917 р. й наростання соціально-економічної кризи, треба думати, спричинилися до припинення видання журналу: березневий номер за 1917 р. виявився останнім. Серед юних авторів "Проблесков" - учні реального училища, чоловічої та двох жіночих гімназій Бахмута. Серед них звертає на себе увагу активністю й визначним обдаруванням Олександр Фінкель - уродженець Бахмута й учень реального училища, пізніше відомий вчений-філолог і перекладач, професор Харківського університету. У "Проблесках" під власним прізвищем, під псевдонімами й криптонімами друкувалися перші його віршовані твори й переклади, полемічні спроби, літературно-критичні етюди про Сергія Городецького, Ігоря Северяніна та ін. Загалом "Проблески" успішно виконували свою функцію розвитку творчих здібностей, гуртування обдарованої учнівської молоді. Не випадково пізніше, на початку 1990-х рр., в артемівській школі №11, що працює в приміщенні колишнього реального училища, було зроблено спробу відродження цього учнівського журналу. Номери дореволюційного журналу "Проблески", що зберігаються в фондах музею, активно використовуються в його експозиційно- виставковій роботі (експозиція залу "Культура й громадське життя Бахмута", виставки "З історії Бахмутської пошти", 2001, "З історії Бах- мутських гімназій та училищ", 2010), користуються незмінним інтересом у відвідувачів. їх досліджують і використовують у газетних і журнальних публікаціях, монографічних виданнях місцеві краєзнавці: В. Замковий (1990, 1995), О. Копил і Ю. Аскаров (1997), С. Федяєв (2000), С. Татаринов і Н. Тутова (2008), А. Шевченко (2008) та інші. Місцева періодична преса початку ХХ ст., і, зокрема, такий її різновид, як учнівська періодика, є незамінним джерелом історико- краєзнавчих досліджень завдяки своєму комплексному, синтетичному характеру, що поєднує багато форм інформації: документальну, поточно-хронікальну, особового характеру. Зі сторінок "Проблесков" постають наші земляки - гімназисти й реалісти початку ХХ ст., кожен зі своєю індивідуальністю і з типовими рисами соціально-культурного середовища доби. |
|
|