ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 2)



С. Дутка

Український орнамент

    
    23 серпня 2005 року напередодні Дня Незалежності України в Одеському історико-краєзнавчому музею відкрилась етнографічна виставка "Український орнамент". На ній представлено близько 150 експонатів з традиційною українською орнаментикою - меблі, посуд, кераміка, дитячі іграшки, одяг, рушники, килими, писанки, друковані видання. Наявні образотворчі елементи дозволили класифікувати орнаментальні мотиви за такими групами: геометричний, рослинний, зооморфний, антропоморфний. Хоча така систематизація досить умовна і має цілий ряд перехідних форм. Для орнаментів характерна чітка виразність композиційної побудови, яку можна простежити у всіх творах народної творчості - архітектурі житла, прикрашенні інтер'єра, в одязі, в художньому рішенні килимів і формах керамічних виробів.
    В традиційному геометричному орнаменті поширені такі мотиви як ромб, квадрат, прямокутник, трикутник, коло, хрести, зубці, меандр, сигма, плетінка тощо. Ці основні геометричні фігури створюють у різних поєднаннях переважно стрічкові композиції. Відмінною рисою геометричних орнаментів є віртуозність і ювелірність внутрішньої розробки мотивів у поєднанні з чіткою лінією, що об'єднує композицію, створюючи вивірений спокійно-розмірений ритм.
    Флора української орнаментики багата і різноманітна. Рослини, вигнуті у найвибагливіших формах, відтворені в реалістичній і дуже ускладненій манері; окремі зображення спрощено стилізовані, інші - натуралістичні.
    Одним з найпоширеніших символів на рушниках, писанках, килимах, посуді є добре відомий образ "Дерево життя", корені якого сягають у підземне царство. Середня частина знаходиться у зоні землі, біля дерева часто зображаються олені чи коні. Верхня частина крони сягає небес і її прикрашають солярні знаки - різноманітні кола та розетки.
    В рослинній орнаментиці майстри і майстрині прагнули передати пишність, красу природи, її буйне цвітіння. Вони розміщували на стеблі величезну кількість різноманітних квіток, пуп'янків, ягід, майже не зображуючи листя.
    Для орнаментального "звіриного стилю" характерною є традиція натуралістичного і фантастичного відтворення образів тварин. Орнамент зображує переважно диких тварин і лише певних приручених. Найпоширеніші в зооморфному орнаменті є орнітоморфні мотиви, де легко упізнаються качки, лебеді, орли, ластівки, ворони, пави, журавлі, кури та півні. Парно зображені птахи в народному мистецтві уособлюють кохання, щастя, чим і пояснюється їх розташування на рушниках для весільних обрядів.
    Український орнамент, зокрема вишивка, переповнений антропоморфними та антропоїдними фігурками, поданими як у схематичному, так і в натуралістичному стилі, висловленими за допомогою всіх видів орнаментальних знаків.
    Геометризовані антропоморфні образи це, найперше, хрест та відомі ще з палеоліту "жіночі" знаки у вигляді "рогатих" кутів, овалів та високих рівнобедрених трикутників, грушоподібних овалів з розділеними звуженими кінцями. Хрест як модель людини з розкритими руками часто зображується у переплетеннях рослинного орнаменту.
    Образи людей-рослин більшою мірою антропоморфні, аніж рослинні. Схематичні антропоморфні зображення відзначаються множинністю. Вони подані з широко розкинутими руками й ногами, "народжуючи" рослинні пагони, трилисники або квіти.
    На рушниках зустрічаємо й вказівки на прадавнє коло-хоровод у вигляді вишиваних рядів людей, що тримаються за руки.
    На виставці знайшла своє місце і вітрина, присвячена 120-річчю з дня народження професора Р. М. Волкова - славіста, літературознавця, фольклориста, етнографа і першого директора музею "Степова Україна". Цей музей існував в м. Одесі у 1920-х рр. Серед його матеріалів, що репрезентують народну українську культуру, найбільш вагомими за кількістю були вишивки, килими, кераміка, писанки з Полтавщини, Чернігівщини, Київщини, Поділля та Північного Причорномор'я. У 1955 р. при створенні Одеського історико-краєзнавчого музею від Археологічного музею надійшло багато матеріалів, серед яких виявилися колишні експонати музею "Степова Україна", які й представлені на виставці.