ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)



І. Дружкова

Значення експозиційного матеріалу музеїв Одеси для викладання курсу "Історії України" в технічному ВНЗ.
                                                                                                            
    Україна чітко визначила орієнтир на входження до освітнього простору Європи. Тому наша держава здійснює модернізацію власної освітньої системи у контексті європейських вимог, кінцевим результатом якої вбачається підго-товка висококваліфікованих спеціалістів у різних сферах народного господар-ства, дипломи, яких будуть визнані світовою науковою спільнотою.
    Оскільки організація сучасної економіки стає дедалі складнішою, мо-лодь, як ніколи, потребує вміння вирішувати нагальні проблеми, критично осмислювати обставини, порівнювати альтернативні варіанти та приймати зважені рішення і цьому потрібно вчити. Підвищувати здатність студентів до критичного мислення, виховувати готовність брати на себе відповідальність за свою освіту, формувати незалежну точку зору та вміння поважати погляди ін-ших. Визнано, що розуміння інформації є скоріш початковим, ніж кінцевим моментом навчання. Однак важливими є всі ланки навчального процесу.
    Без фундаментальних передумов навчання часто зводиться тільки до по-дачі інформації на підставі використання невпорядкованої маси методів. Це відбувається тоді, коли викладачі, знайомлячись із новим підходом, просто до-дають нові методи до невпорядкованого набору інших методів. Однак відомо, що студенти навчаються краще у послідовно та цілісно організованому навча-льному середовищі, навіть якщо в ньому не задіяні новітні методики, ніж за умов, коли навчання не має чіткої мети та послідовної системи.
    Одним з основних напрямків сучасного освітнього процесу є збільшення обсягу, який надається студентам на самостійну роботу. Так в Одеській держа-вній академії холоду, як і в інших технічних ВНЗ України самостійна робота з курсу історії України за програмою складає 68 годин, що становить 62 % від загального обсягу дисципліни.
    Частину годин самостійної роботи необхідно використати на забезпе-чення та закріплення матеріалів, що вивчаються студентами під час аудитор-них занять (лекційних та семінарських занять). Для кращого оволодіння історії України студентами корисно ближче познайомити їх з колекціями музеїв Оде-си. Значний обсяг наочності покращує сприйняття інформації. Однією з форм опрацювання музейного матеріалу є написання студентом реферату за обра-ною тематикою, що дає можливість охопити декілька музеїв. Тим більше, що змістовні експозиції одеських музеїв надають таку змогу у повному обсязі. Тут буде у нагоді музейна педагогіка.
    Термін "музейна педагогіка" вперше з'явився в Німеччині у 1934 р. Сьо-годні музейна педагогіка - це комплексна наукова дисципліна, яка формується на поєднанні музеєзнавства, педагогіки та психології. Вона вивчає освітні ас-пекти музейної комунікації. Її теоретична база ще окреслюється, а практичною необхідністю і сьогодні залишається об'єктивне пізнання закономірностей її розвитку, міждисциплінарних зв'язків, формування наукового апарату. М.Ю. Юхнович, провідний російський спеціаліст в цій галузі, влучно зазначав, що музейний педагог не повинен починати з нуля і тим паче вважати, що до нього нічого не було.
    Знайомити студентів з музеями нашого міста необхідно, ще й через те, що кожна освічена людина, як відвідувач музею повинен вміти читати музейну інформацію, орієнтуватися в музейній сфері, розуміти мову музейної експози-ції.
    Можна запропонувати наступні варіанти вибору тем з історії України, з якими студенти повинні познайомитися детальніше в одеських музеях. Для тем присвячених розвиткові первісного суспільства на території України є ко-рисним ознайомлення з експозиціями Палеонтологічного музею Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, де одна з зал повністю присвя-чена фауні, яка була присутня на теренах Одеської області. Завдяки цьому студенти краще розуміють деякі особливості господарської діяльності первіс-ної людини в тому числі і "загінне мисливство".
    Колекції матеріалів, які свідчать про наявність в нашому регіоні розви-нутої мережі поселень періоду трипільської та усатівської культур, зберіга-ються у Одеському археологічному музеї Національної Академії наук України. Деякі аспекти суспільно-політичного устрою та культури кочових народів Пі-внічного Причорномор'я можуть вивчатися студентом на нижньому поверсі музею, де представлені зброя, прикраси скіфських та сарматських племен. Одеський археологічний музей є вмістилищем найкращої наочності за темати-кою, що присвячена соціально-економічному, політичному та культурному розвиткові античних міст-колоній Північного Причорномор'я. Центральні зали музею репрезентують саме культуру античних міст-колоній, тут зберігаються кераміка, скляний посуд, теракотові статуетки, скульптури та інші предмети побуту, надгробки. В "Золотій кладовій" представлені унікальні стародавні ювелірні прикраси, золоті та срібні монети з розкопок античних поховань, скіфських та сарматських курганів.
    З періодом княжої доби в історії українського народу студенти зможуть краще ознайомитися в цьому ж музеї. В експозиції знаходяться побутові речі, прикраси, та зброя, що були знайдені на місцях поселень та поховань зазначе-них часів.
    Експозиція Одеського історико-краєзнавчого музею розпочинається з періоду входження українських земель під владу іноземних держав - Великого князівства Литовського, королівства Польського, Кримського ханства та ін. Однак далі йдуть зали більш інформаційно заповнені. Тут зберігається найба-гатша колекція предметів побуту, документів, що висвітлюють історію нашого регіону від входження до складу Російської імперії до кінця ХІХ ст. Експонати цих залів наближають студентів до історії, до людей, які жили в минулому і які завдяки наочності перестають бути просто абстракцією. Окремого доброго слова заслуговує частина експозиції, що розкриває рівень соціально-економічного розвитку нашого міста в ХІХ ст., в тому числі предмети пов'язані з діяльністю Російського товариства пароплавства та торгівлі (найбі-льша пароплавна компанія в Російській імперії на Чорному морі). Історію за-будови Одеси ХІХ ст. представляють проекти та плани Ф. Фраполі, Ф. Боффо, Г. Торрічеллі, Л. Влодека, Ю. Дмитренка та інших.
    Для тематики, що пов'язана з вивченням ХІХ та ХХ ст. слід вказати на експозицію Одеського літературного музею, де представлена інформація, речі та книги багатьох письменників, діяльність яких була пов'язана з Одесою (О. Пушкін, А. Міцкевич, І. Франко, Л. Українка, Шолом-Алейхем, І. Бунін, Г. Ахматова, І. Бабель, Ю. Олеша та багато інших).
    Додатковий матеріал, що свідчить про етнічну строкатість нашого регіо-ну може дати експозиція Музею історії євреїв Одеси, якій знаходиться під пат-ронажем одеської філії "Мигдаль". Матеріали музею розміщені, як і в Муні-ципальному музеї приватних колекцій ім. О.В. Блещунова в приміщенні ко-лишньої комунальної квартири, що надає музейній експозиції, яка складається з побутових речей, документів та культових предметів неповторний, практич-но домашній вигляд. Таке враження посилюється тим, що частина з експона-тів, в тому числі і ХІХ ст. розміщена не під склом, частину з них екскурсоводи дозволяють торкатися відвідувачам. Такий підхід до наочності дозволяє задія-ти практично всіх студентів, в тому числі і так званих "тактильних" дітей, що пізнають світ в першу чергу через пальці. Всі викладачі знають які проблеми виникають із залученням до навчального процесу саме такого типу студентів.
    Експозиція музею розташована в 7 кімнатах. Тут зберігаються докумен-ти, книги, газети, листівки, предмети побуту, культові предмети, витвори мис-тецтва, які охоплюють близько двохсотрічний період історії євреїв в Одесі, починаючи від фрагментів надгробків перших поселенців, які тут мешкали ще до появи назви Одеса (ці надгробки завжди викликають жвавий інтерес студе-нтів) і до фотографій та видань 2000-2006 рр.) Окремі експонати свідчать про діяльність видатних людей міста, за походженням євреїв - професора С.Ю. Бардаха (засновник другої в Російській імперії станції термінової допомоги), Л. Утьосов, І. Бабель та інші.
    Для викладання теми "Україна в роки Другої світової війни" можна ви-користовувати матеріали, що розташовані в окремому павільйоні Одеського історико-краєзнавчого музею та в декількох залах Воєнно-історичного музею Південного оперативного командування.
    Експозиція Одеського історико-краєзнавчого музею під назвою "Одеса та край в часи Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років" представляє ком-плекс предметів, які свідчать про воєнні сторінки історії Одеси.
    Використання наочності може бути і з інших тем курсу історії України, однак, на думку автора, колекції одеських музеїв найбільш репрезентативні з вищезазначених питань.
    Інші музеї Одеси можуть використовуватися для забезпечення інших ди-сциплін, наприклад культурології та ділової української мови.
    Студенти, що разом з викладачем знайомляться з колекціями музеїв, значення яких вони усвідомлюють протягом екскурсій та семінарів, роблять висновки, інтерпретують, застосовують, змінюють та поширюють набуте знання до нових обріїв. Експонати музеїв наближають студентів до історичних подій які вони вивчають, "оживляють" історію і це дуже важливо, тому що ставлення до минулого завжди народжує майбутнє. При єдиній умові: зрос-танні інтересу до власної історії, витоків національної культури.
    Однією з форм опрацювання матеріалу з історії України є написання ре-ферату за обраною студентом тематикою на підставі колекцій одеських музеїв. Найкращими темами можуть бути "наскрізні", для вивчення яких студентові знадобиться опрацювати наочний матеріал декількох музеїв.