ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)



Т. Гончарук

Використання експозиції Одеського історико-краєзнавчого музею для викладання студентам тем з економічної історії України
                                                                                                            
    Останнім часом з'явилося багато літератури щодо застосування музейної педагогіки у навчального процесі початкової та середньої школи. Однак пев-ного значення вона може набути і під час викладання у вищих навчальних за-кладах. Застосування методів музейної педагогіки у вузі має свої особливості. Студенти є цілком сформованими особистостями зі своїм світоглядом та пев-ним запасом знань. У цьому разі, зокрема, контакт з музейним експонатом може або доповнити вже існуючи уявлення конкретним образом або, з допо-могою викладача, наповнити додатковим змістом вже бачений раніше пред-мет. Це досить важливо, коли йдеться про викладання загального курсу "Істо-рія України" та спецкурсів для майбутніх фахівців-істориків. Тим більш , що викладачам нерідко доводиться стикатися з тим, що окремі теми курсу вітчиз-няної історії майже не забезпечені ілюстративним матеріалом.
    Питання економічної історії займають вагоме місце у викладанні загаль-ного курсу "Історії України" у вищих навчальних закладах як для майбутніх фахових істориків (на ІІ - ІV курсах денного відділення), так і для студентів неспеціальних факультетів (на І курсі). Окрім того для студентів спеціалізації "Історія України" (на ІІІ курсі) та студентів економічних спеціальностей (на ІІ курсі) читається окремий навчальний предмет: "Економічна історія України". Викладачі при читанні зазначених тем і курсів особливо часто стикаються з браком наочних матеріалів.
    Позбутися цього недоліку може допомогти застосування експозиції Оде-ського історико-краєзнавчого музею. Експонати музею можуть продемонстру-вати економічне освоєння Південної України запорозькими козаками у ХVІІІ ст. (питанням запорозької колонізації сьогодні надається особливе зна-чення в науковій та навчальній літературі). (1 ) Наприклад, зала №5 містить досить вдалий символ - плуг пере-хрещений з запорозькою дрібною гарматою (фальконетом), що уособлює вій-ськову колонізацію краю, його визволення від турецького ярма та господарсь-ке освоєння. "Господарські осілості запорожців започаткували майбутні села і навіть великі міста." - стверджують автори сучасного підручника з економіч-ної історії України. (2 ) Перебу-ваючи у зазначеній залі перед великою мапою краю студентам досить легко усвідомити цю тезу. Там само розміщено і унікальну копію ікони з зображен-ням останнього кошового Січи Петра Івановича Калнишевського, за часів пра-вління якого запорожці почали активно займатися хліборобством, скотарст-вом, торгівлею та іншими видами економічної діяльності. Наступна зала міс-тить портрет колишнього запорозького полковника Панаса Ковпака. Відомого не тільки бойовими подвигами, але й господарською діяльністю на Півдні, зо-крема заснуванням декількох населених пунктів. Недарма М. Мурзакевич на-звав Ковпака "новоросійським колонізатором." (3) Завдяки цьому портрету студенти можуть уявити, якими були колишні запорозькі старшини, що після зруйну-вання Січі знайшли себе на ниві господарювання, а подекуди й перетворюва-лися на справжніх поміщиків.
    Говорячи про господарське освоєння краю в кінці ХVІІІ ст., не можна оминути постать "князя Тавриди" Г.Потьомкіна-Таврійського, який своєю не-втомною діяльністю не тільки сприяв розбудові численних міст, військовій та іноземній колонізації краю, появі нових галузей сільського господарства, про-мисловості й торгівлі, але і захищав фінансову автономію Південної України та перешкоджав поширенню на її терени кріпацтва. (4) Зала № 6 містить фотокопію порт-рета Потьомкіна, а також деталі його посмертного мундиру (як відомо могилу Потьомкіна було знищено, що значно підвищує цінність зазначеного експона-ту).
    Особливо корисними для викладання вітчизняної історії є матеріали му-зею щодо економічної історії Одеси ХІХ - початку ХХ ст. Оскільки від 1820-х рр. і до початку Новітньої доби Одеса залишалася найбільшим містом Украї-ни, експонати музею можуть добре проілюструвати господарську історію всієї Наддніпрянщини. "Хлібна торгівля власне і є життям Одеси, починаючи від першого дня її", - стверджував у ХІХ ст. С.Бернштейн. (5) Це, цілком справедливе, твер-дження підкреслюють макети мішків з зерном вміщені в залі №6. Вони симво-лізують експорт українського збіжжя, як головне підґрунтя стрімкого розвитку Одеси в першій половині ХІХ ст. Історію вітчизняного експорту можуть про-ілюструвати і оригінали документів із зображенням одеської митниці та каран-тину.
    Цінними є також експонати, що свідчать про розвиток імпорту через Одесу і, зокрема, функціонування режиму порто-франко. Адже одеське порто-франко мало визначний вплив не тільки на розвиток міста, але й економічне становище України в цілому. (6) Експозиція музею містить унікальний документ з планом першого кордону Одеського порто-франко, що почав діяти від 1819 р., а також план міста на якому позначено розташування другого та третього кордонів одеського "віль-ного порту". Без зазначених планів пояснити студентам мотиви та деталі змін кордонів одеського порто-франко досить важко. Зазначені експонати можуть також доповнити інформацію про Одесу як важливий центр міжнародної тран-зитної торгівлі, яка у зазначену добу набула загальноєвропейського значення. (7)
    Експозиція залу №6 добре ілюструє промисловий розвиток Одеси у дру-гій половині ХІХ ст. Особливо варто відзначити експонати, присвячені історії транспорту, зокрема, найбільшій пароплавній кампанії на Чорному морі слав-нозвісному "РОПіТ". (8) Стенд присвячений цьому акціонерному товариству подає студентам інформацію про розмаїття рейсів пароплавів з Одеси до головних портів Середземномор'я та Західної Європи, зовнішній вигляд тодішніх пароплавів (завдяки вдало вико-наним копіям та ілюстраціям), містить портрети засновників компанії - Мико-ли Аркаса та Миколи Новосельського. Останній, зокрема, зробив значний вне-сок у господарський розвиток краю, благоустрій Одеси (обіймаючи посаду мі-ського голови) та був автором багатьох економічних досліджень. (9)
    Цікаво проілюстровано історію одеського порту в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., зокрема спроби відродження "вільної гавані" - маленького порто-франко, як засобу стимулювання місцевої торгівлі. Численні експонати музею дозволяють студентам уявити розмаїття промислових та торговельних фірм, а також банківських установ, що існували в Одесі у ХІХ - на початку ХХ ст. Зали №8 та 9 дозволяють ознайомитись з історією розбудови найбільшого міста України ХІХ ст. та розвитком його благоустрою. Тут особливо цікавими є експонати присвячені одеським катакомбам, життю та побуту робітничого населення, розвитку трамвайного сполучення, будівництву водогону (в тому числі фото легендарної "вежі Ковалевського") тощо.
    Отже, експонати Одеського історико-краєзнавчого музею можуть суттє-во допомогти у викладанні у вузі економічних аспектів історії України кінця ХVІІІ - початку ХХ ст. Звичайно, експозиція зазначеного музею може також успішно використана як ілюстративний матеріал і для інших тем вітчизняної історії ("Визвольна війна під проводом Б.Хмельницького", "Російсько-турецькі війни кінця ХVІІІ ст. та входження Північного Причорномор'я до складу Російської імперії", "Масонство та декабристи на Україні", "Культура та освіта в Україні у ХІХ ст." тощо). Між іншим, ознайомлення сприяє патріо-тичному вихованню студентської молоді. Ілюструючи важливі здобутки еко-номічного розвитку краю в минулому, вони підсилюють віру молоді у майбут-ні перспективи економічного зростання нашої держави. Важливим є те, що під час лекційних та семінарських занять у стінах музею студенти-історики отри-мують можливість на практиці ознайомитись з методами музейної педагогіки, що у майбутньому (у разі обрання ними професії вчителя) допоможе їм у про-веденні занять подібного типу зі своїми учнями.


(1) Бойко А. Запорозький зимівник останньої чверті ХVІІІ ст. -Запоріжжя, 1995. - С.3 - 14.
(2) Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія господарства: Україна і світ. - К., 1995. - С. 184.
(3) Афанасий Федорович Колпак, новороссийский колонизатор // Записки Одесского общества истории и дре-вностей (далі - ЗООИД). - Одесса, 1881. - Т. 12. - С. 462 - 464.
(4) Загоровский Е. Военная колонизация при Потемкине. - О, 1913. Загоровский Е. Организация управления Новороссией при Потемкине в 1774 -1791 годах. - О., 1913. 8 - 18; Загоровский Е. Экономическая полити-ка Потемкина в Новороссии (1774 - 1791) // Журнал Науково-Дослідчих катедр м. Одеси. - 1926. - Т.2. - №2. - С. 8, 9.
(5) Бернштейн С. Одесса. Исторический и торгово-экономический очерк Одессы в связи с Новороссийским краем. - Одесса, 1881. - С.79.
(6) Оглоблін О. Одеське порто-франко // Наукові записки Київського інституту народного господарства. -1928. -Т. 9. -С. 42.
(7) Миллер П. Русская транзитная торговля в ХІХ столетии // Русское экономическое обозрение. - 1903. - №5. - С. 85 - 89; Оглоблін О. Нариси з історії капіталізму на Україні. - Харків, 1930. - С.31.
(8) Иловайский С.И. Очерк пятидесятилетия учреждения Русского общества пароходства и торговли 1857 - 1907. - Одесса, 1907. - 359 с.; Скальковский А. Русское общество пароходства и торговли. 1857 - 1869 гг. - Одесса, 1870. - 20 с.
(9) Обзор деятельности бывшего одесского городского головы Н.А. Новосельского. - Одесса, 1880. - С. 2 - 13; Маркевич А.И. Новосельский Н.А. Некролог // ЗООИД. - 1900. - Т. 22. - С.77.