ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)



К. Дубенко

Внесок лоцманів у розвиток держави
                                                                                                            
     З найдавніших часів моряки не мали змоги обійтися без лоцманів (прові-дників). На жаль до нашого часу не надійшли імена перших лоцманів. Але це були ті, хто за лише їм відомими орієнтирами та прикметами знали шлях, вмі-ли "бачити глибину" і брати на себе весь тягар відповідальності за безпеку су-дна, вантажу та екіпажу. Вперше у Морському статуті 1720 р. офіційно був визначений термін. Лоцман - особа, що здійснює проведення суден у небезпечних та склад-них для плавання районах, на підходах до портів, у портах, та добре знає умо-ви плавання в цих районах(1). Товариство Миколаївських лоцманів було створено 23 грудня (за старим стилем) у 1868 р. У статуті було чітко прописані права та обов'язки членів ло-цманського товариства. Лоцманська служба, як і все існування товариства бу-ло чітко регламентовано, хоча обов'язки були значно широкими. Лоцманське товариство було поважною професійною організацією, без посвідчення якої влаштуватися на службу лоцмана було неможливо. Існували і професійні лоц-манські таємниці. Наприклад: повідомляти стороннім особам про знаки та прикмети фарватерів категорично було заборонено. Ці професійні таємниці збереглись до сьогодення. Дуже часто траплялось у лоцманському середовищу сімейні династії. Держава таке наступництво всіляко заохочувала. Сину лоцмана значно було легше стати учнем, ніж зовсім сторонній людині. Лоцмани були інтелектом флоту, скарбом держави, морською аристократією. Свідком цього є лоцмансь-кі свята описані на шпальтах місцевої газети за 1910 р. (2) Ще деякий час лоцманська справа була промислом. Вона, як і раніше переходила "з рук в руки".Але ХХ сторіччя стало століттям великих випробувань. З перших років після революції і до 1950-х рр. лоцманська служба була у віданні військових. Вимоги до професіональної підготовки були дуже високі. Обов'язки лоцманів мало чим відрізнялись від раніше. У 1920-х рр. значного економічного розвитку набув Одеський порт, що мав переваги перед другими портами Чорноморсько-Азовського басейну. На той час Одеський порт встановив постійно діючий регулярний зв'язок плаван-ня в порти ближнього Сходу, Італії, Англії, Германії, Франції(3). Місто набуває значного економіч-ного розвитку стає промисловим, торгівельним центром, а також посідає пер-ше місце по пасажирському перевезенню, транспортуванню вантажів. Велику роль зіграло те, що Одеський порт відрізнявся вигідним географічним поло-женням, знаходився у відкритій незамерзаючій бухті, тобто в зимовий час не потрібні були додаткові накладні витрати по криголамній флотилії(4). Про значний економічний розви-ток Одеського порту свідчить таблиця: (5) З часом з'явились деякі поліпшення у лоцманській справі, точніші стали карти, чіткіші стали описи в морських лоціях, пройшов розподіл маяків: на приймальні, розпізнавальні, поворотні, застерігаючи, створені(6), кращі стали плавучі маяки, лоції перевидавались через кожні 5 - 10 років. Але залишились: відповідальність, неабиякий ризик, необхідність освіти, практичного досвіду, та психофізіологі-чні перевантаження . У 1950-х рр. лоцманська служба була підпорядкована Міністерству мор-ського флоту СРСР і знаходилась під юрисдикцією портів. Завдяки високим професійним вимогам на той час проблем у цій галузі не було. Як і раніше для входу та виходу в канали, в порти, вітчизняного або зарубіжного судна потрі-бен був лоцман, який забезпечував проведення суден з порту Одеса в порти Херсон, Миколаїв, та інші. Для скорочення часу очікування лоцмана капітан судна повинен був за добу попередити капітана порту, а також по радіо повід-омити за чотири години до приходу судна на зовнішній рейд Одеси(7). Продовжувалась напружена повсякденна робота, а складність її погір-шувалась взимку. Поверхня води вкривалася кригою. За таких обставин відчу-тно ускладнювалася навіть звична швартування судна. Впливав і короткий сві-тловий день. Лоцман ні на мить не забував, що будь-якої хвилини може склас-тися ситуація, яка потребуватиме неординарних дій: чи то раптово зіпсується погода, чи відмовить техніка, чи невірно виконає команду стерновий. Тому він повинен набути окрім серйозної фахової підготовки дуже добре знати і врахо-вувати не тільки різноманітні технічні, а й природні фактори: глибину і особ-ливості рельєфу каналу, швидкість течії ріки, вітру тощо, від вміння орієнту-ватися по зірках до володіння найсучаснішими навігаційними приладами і елементами космічних технологій. Лоцманська професія - це вершина морсь-кої майстерності. Та з часом традиції романтичної, поважної професії стали втрачатися. Негативну роль відіграло те, що на початку 1970-х рр. завдяки реформам у морському флоті заробітки капітанів значно зросли, а у лоцманів залишилися на старому рівні. Тепер поповнення здійснювалося значною мірою за рахунок "списаних" на берег за якісь провини капітани. Тобто: в лоцмани стали йти не кращі, а гірші з капітанів і старпомів. З цього часу за свідченням досвідчених фахівців, у вітчизняній лоцманській справі розпочалася криза, наслідки якої не ліквідовано ще й понині. Незмінна протягом існування лоцманської справи література службового користування "Морська лоція", "Довідник лоцмана", "Положення про держа-вних морських лоцманів" від 26.04.1973 р. та "Кодекс торгового мореплавання СРСР" прийнятий у 1968 р. Стаття 3 "Положення про державних морських лоцманів" передбачає, що лоцманське проведення суден у морських портах повинне здійснюватися винятково державними морськими лоцманами і, що лоцманська служба перебуває в підпорядковані капітана порту(8). Протягом часу у ці посібники вносилися зміни, доповнення, тобто кори-гувалися та видавалися із новими змінами. Але залишалась без змін лоцмансь-ка служба, яка ніколи не була незалежною, самостійною, юридичною органі-зацією і входила на правах підрозділу в державний морський порт. Лоцмансь-кий збір надходив морському порту. Це негативно вплинуло на лоцманську службу. Особливо у 1980-х рр. престижу професії було нанесено непоправної шкоди. Неоднозначно вплинуло і перебування лоцманської служби тривалого часу у складі портів. Головне - для порту його господарська діяльність, а дру-горядне - навігація, стан каналів, безпека мореплавства. Лоцмани навчались необхідним навикам шляхом проб та помилок. Некращим було становище з безгосподарними каналами. Канали швидко міліли, не відповідали міжнарод-ним вимогам та поступово ставали небезпечними для судноплавства, тому змінювались напрямки вантажних потоків. Власники іноземних суден і компа-ній стали побоюватися користуватися послугами наших портів, змінювалися напрямки вантажопотоків. Україна втрачала кошти і, разом з тим, престиж морської держави. До цього часу ні СРСР, ні в Україні не існувало національ-них вимог до кваліфікації персоналу, який безпосередньо забезпечує безпеку мореплавства. Рівень кваліфікації лоцманів, оцінка їхньої діяльності визнача-лась на основі досвіду і здорового глузду капітанів портів, а не згідно з визна-ченими стандартами. Професійні лоцмани дуже добре усвідомлювали, що ко-ли не вжити термінових заходів, то українська лоцманська школа, яка досить високо цінувалась, буде втрачена назавжди. В 1980 р. ентузіасти об'єднались в Єдину морську лоцманську службу (ЄМЛС) очолювану капітаном Іллічівського морського торгового порту А. А Хлебніковим. Якщо раніше кожен лоцман працював у певному напрямку: ми-колаївці і херсонці водили судна з Миколаєва і Херсона, а одесити на Микола-їв і Херсон, то відтепер всі три групи лоцманів об'єднались і стали єдиною ко-мандою. Це було значним кроком вперед. Та все ж портова приписка, як і ра-ніше, не сприяла поліпшенню якості лоцманських проводок і не забезпечувала нормальних умов роботи для лоцмана. Час вносив свої зміни. Щире бажання докорінно змінити ситуацію і підняти престиж лоцманської професії до коли-шнього рівня, змусило кращих її представників об'єднатися. У 1992 р. органі-зували перший лоцманський страйк. Головна вимога: виділення лоцманської служби зі складу порту, а також підвищення заробітної платні, забезпеченням одягом, засобами зв'язку, покращення житлових умов в гуртожитках, готелях. Лоцманам необхідний хороший відпочинок, бо ж їхня робота вимагає неаби-якої концентрації уваги, сили волі, миттєвої реакції. Від цього, значною мірою, залежало виконання їхніх службових обов'язків на високому професійному рівні, без втрат і аварій. Але головного не вдалося досягнути. Проте у такий нетрадиційний спосіб лоцмани привернули до себе увагу. Вперше за багато років їм видали спеціальний одяг, забезпечили індивідуальними рятувальними засобами, переносними радіостанціями і інше(8). Та все ж таки лоцманську службу з порту не відпустили. Занадто ласим був цей шматок, щоб так запросто з ним розлучитись. Лоцман - це людина, яка лише за допомогою власних знань, досвіду, інтелекту заробляє порту, державі - значні кошти. За існуючими міжнародними стандартами, швартування лише одного судна коштує (в залежності від його розмірів) від 300 до 1000 доларів США. За одну добу лоцман в змозі провести кілька суден. Лоцманська діяль-ність приносить неабиякі прибутки, отож і відпускати її на власний хліб не по-спішали. Була ще одна поважна причина. Головне в роботі лоцмана - забезпе-чити безпечну проводку судна. Для цього він зобов'язаний виконати цілу низ-ку відповідних правил, які частенько ідуть в розріз з інтересами портовиків. Лоцман, який є підлеглим портовому керівництву, змушений виконувати його накази, навіть якщо для цього доведеться знехтувати інтересами правил безпе-ки. Кожний це добре розумів, але змінити систему, яка формувалась десяти-літтями, було непросто(9). Вперше у 1996 р. було створено Асоціацію лоцманів України, президен-том якої був обраний В.В. Бездольний. Було розроблено всеукраїнську Конце-пцію системи безпеки судноплавства, яка передбачала виділення лоцманської служби зі складу портів. Цю подію лоцмани були схильні називати маленькою революцією, головним завоюванням якої стало створення нового підприємст-ва(10). У лютому 1998 р. Міністерством транспорту України було прийнято рі-шення про створення Державного підприємства "Дельта-лоцман". Метою його було вдосконалення та створення належних умов для забезпечення мореплавс-тва, а також підвищення ефективності судноплавства у північно-західній час-тині Чорного моря, Бузько-Дніпровського лиману та Херсонському морському каналах. Спеціалістами ДП "Дельта-лоцман" були розроблені та затверджені в Мінтрансі України ціла низка законодавчих документів: "Типове положення служби регулювання руху суден", "Положення про підготовку та перепідгото-вку морських лоцманів та лоцманів - операторів служб регулювання руху су-ден" та інші. Це надало можливість створити регламентовану основу навчання лоцманів. Вперше в практиці навчання морських спеціалістів України та сусі-дніх держав була створена планомірна система підготовки та підвищення ква-ліфікації лоцманських кадрів в повній відповідальності з вимогами міжнарод-них закладів. Відповідно цим вимогам був створений один із найкращих в Єв-ропі Галузевий тренажерний центр. На лоцманів була покладена відповідаль-ність за забезпечення проведення суден у зазначеній зоні(11). Але час вимагав нових підходів, нестандартного мислення лоцманів у відновленні міжнародних транспортних коридорів. Виникла гостра потреба у єдиній системі: капітан - лоцман - буксир - система управління руху суден - навколишнє середовище. У наші порти приходять судна з різних країн світу, розмірів, та років по-будови. Піднімаючись на борт, лоцман повинен мати повну уяву про особли-вості функціонування різних систем та механізмів. Існує дуже багато не пе-редбачених випадків при яких не допоможе найсучасніша електроніка, тому лоцман як у давні часи має покладатися перш за все на власний досвід, знання, та навіть на інтуїцію, у зв'язку з цим перед лоцманами постають все нові і нові завдання пов'язані з розвитком міжнародних транспортних коридорів. Відпо-відно вимогам часу місцеві фахівці розробили методику програми навчання перепідготовки морських лоцманів та лоцманів - операторів служби регулю-вання руху суден (СРСР), а також обов'язки по створенню та виконанню про-фесійного навчання державних лоцманів та лоцманів СРРС. Обладнання центру розробляла відома компанія "TRANSAS - Україна" при тісному спів-робітництву зі спеціалістами "Дельта-лоцман". Тренажер складається із п'яти функціональних блоків. Перший блок - відображення реального судового мостика, обладнаного всіма приладами управління судном, радіолокатором, зв'язком. Візуальне об-ладнання надає можливість зору побачити простір кутом 2250 .Обладнання мо-стика надає можливість відтворити дійсність судна при різних качках та амп-літудах качки. Другий блок - пульт з робочими місцями для інструкторів. Навчальні сценарії відтворюють дійсність, а його оснащення надає можливість приймати всі дії, створюючи складні умови при проходженні каналу, зустріч суден, ме-тереологічні умови. Третій блок -складається із трьох судових мостиків з меншим кутом ві-зуальності (900). Таке конструктивне рішення надає можливість створити скла-дні навчальні ситуації, пов'язані одночасно з діями в стислій акваторії чоти-рьох суден і таке інше. Четвертий блок - призначений для підготовки лоцманів - операторів СРРС. Технічні можливості тренажера відтворюють взаємодію лоцмана на бо-рту судна зі постом регулювання руху судна у любому регіоні українського узбережжя. Практично доведено, що тренажер може успішно використовува-тись у навчанні, але й для моделювання складних технічно - транспортних си-туацій різного характеру. Лоцмани зарубіжжя теж підвищують кваліфікацію та проходять перепідготовку. П'ятий функціональний блок є спеціалізований мультимедійний клас, обладнаний 14 комп'ютерами та робочим місцем викладача(12). ГТЦ створена база даних по кадровому складу морських лоцманів та ло-цманів - операторів СРСР усіх регіонів України. На основі цього складаються щорічні графіки проведення підготовки та перепідготовки лоцманських кадрів, які затверджуються Держфлотінспекцією України та надаються для узгоджен-ня і виконання в порти України. Охорона людського життя на морі, запобігання діям, які можуть привес-ти до нештатних ситуацій у зоні відповідальності постів, та захист берегової лінії від наслідків надзвичайних подій, викликаних помилками судноводіїв, поряд з інформаційним забезпеченням суден, що рухаються судноплавним ка-налом та стоять на якірних місцях. Віднині стають найважливішими завдання-ми лоцманів - операторів всього Чорноморського регіону півдня України. Але випробування лоцманів на цьому не закінчились. 6 грудня 2005 р. лоцманська служба відокремлюється, тобто створено ДП "Державну морську лоцманську службу". Основні напрямки діяльності: - лоцманські послуги в усіх портах України; - лоцманські послуги на Бузько - Дніпровсько-Лиманському (БДЛК), Херсонському морському(ХМК), Керч - Єнікальському морському(КЄК), ка-налах та глибоководному ГСХ Дунай-Чорне море; - послуги служб регулювання руху суден (СРРС) в портах: Іллічівськ, Одеса, Південний, Севастополь, Феодосія, Маріуполь, в Керченській протоці, на БДЛК, ХМК, ГСХ Дунай-Чорне море; - послуги галузевого тренажерного центру підготовки державних морсь-ких лоцманів і лоцманів - операторів СРРС. Тренажерна підготовка морських спеціалістів(13). А перед лоцманами як і раніше постають питання: розвиток СРРС, вдос-коналення лоцманської проводки, дбати про канали та престиж держави, що знаходиться на перехресті світових магістральних шляхів.


(1) Брокгауз Ф.,. Нефрон А. Енциклопедичний словник. - Спб., 1896. - Т-16. - С. 646.
(2) Николаевская газета. - 1910. - № 1779.
(3) Материалы к отчету Одесского губернского исполнительного комитета Совета рабочих, крестьянских красноармейских и краснофлотских депутатов.VІІ губернский съезд Советов. - Часть 1.Обзор деятель-ности Одесского губисполкома. - 1925. - С. 213.
(4) Там само. - С. 215.
(5) Там само. - С. 212.
(6) 6.Рибаков М.Ф. Морська лоція. - Л., 1942. - С. 32.
(7) Лоція Чорного моря. УГС ВМФ. - М., 1963. - С. 64.
(8) Положення про державних морських лоцманах. Наказ № 74 міністра МФ СРСР 26 .04. 1973.
(9) "Дельта - лоцман": п'ять років на фарватері. Збірник нарисів, присвячених 175-річчю Миколаївського морського каналу і 5- річчю ДП "Дельта - лоцман". - К., 2003. - С. 46.
(10) Там само. - С. 47.
(11) Там само. - С. 49.
(12) Бездольний В., Романов Г. Підготовку лоцманських кадрів - на наукову основу // Судоходство. - 2003. - №1-2. - С. 46-47.
(13) ГП. "Государственная морская лоцманская служба" не подлежит приватизации // Вечерний Николаев. - 2006. - № 479.