ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)



О. Кротов

Діяльність графів Толстих на території сучасних Кіровоградської і Одеської областей
                                                                                                            
    Рід графів Толстих має багатовікову історію на російській і українській землі.
    Як свідчить Олександр Лакієр в книзі "Русская геральдика":
    "В 1353 г. выехал по показанию наших родословных, из Цесарки в Чернигов муж честен Индрис с двумя сыновьями и тремя тысячами людей и служителей. Во святом крещении он наречен Леонтьем и чрез правнуков своих стал родоначальником Васильчикових, Давидових, Дурнових, Толстих и Федцових. Последние пресеклись, а герб первых состоит из изображенных в голубом поле пересекающихся крестообразно золотой сабли и серебряной стрелы, которые продеты остроконечиями сквозь кольцо золотого ключа, над ключом же с левой (в других гербах с правой) стороны видно белое крыло. В гербе графов Толстых родовой их герб занимает сердце щита, прочие же эмблемы свидетельствуют о заслугах.
    Герб Выисочайше утвержден и внесен в ОГ, ч.ІІ, л.12 (Савеловь; Лакиер ІV/ 17,18 (шестикратно); Петров-2; Д.-1724 (7-е пожалование: титул снят в 1727 г. и возвращен потомкам Петра Андреевича Толстого в 1760 г.)"
    Одна з гілок графів Толстих проживала і залишила яскравий слід на території Херсонської губернії. Зокрема це відноситься до смт. Онуфріївки Кіровоградської області та м. Одеси.
    У 1821 р. після смерті М.І. Камбурлея села Онуфріївка, Камбурліївка, Лозоватка, Іванівка, Омельник стали власністю графа Михайла Дмитровича Толстого (1804-1891), який був одружений з донькою Камбурлея Катериною Михайлівною. Він отримав у спадщину 13 тис. десятин землі.
    Графи Толсті гуманно ставились до місцевих селян і виділяли немалі кошти на розвиток сіл, що їм належали. У 1896 р. на станції Павлиш на кошти Толстих була збудована земська лікарня, яка працювала до 1987 р.
    В Онуфріївці на кошти Толстих були збудовані земська школа, земська лікарня, земська управа, церква, графський будинок, паровий млин з денним помолом 1000 пудів зерна та інші господарчі будівлі.
    Багато цих будівель збереглося до нашого часу, деякі були перебудовані, від деяких залишились тільки фотокартки.
    У 1820-х рр. було закладено старий Онуфріївський парк - взірець садово-паркової архітектури. У другій половині ХІХ ст. було закінчено будівництво так званого нового парку.
    Тему "Графи Толсті в м. Одесі" ґрунтовно дослідили відомі міські краєзнавці: директор Одеського Будинку учених Галина Терещенко і головний бібліограф Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького Людмила Жирнова.
    Граф Михайло Дмитрович Толстой займав важливі державні і громадські посади. Він - дійсний статський радник, полковник гвардії артилерії, голова імператорського товариства сільського господарства Півдня Росії. М.Д. Толстой - багатий поміщик, власник будинків, цукрозаводчик, власник винокурних заводів.
    Син М.Д. Толстого - Михайло Михайлович Толстой-старший (1834-1898) тривалий час був директором Одеського міського театру і замовив віденським зодчим Ф. Фельнеру і Г. Гельмеру проект на спорудження картинної галереї. По проекту цих зодчих був збудований новий міський театр в м. Одесі. Його будівництво було здійснено сином графа Михайлом Михайловичем Толстим-молодшим (1862-1927) через десятиріччя в 1896-1897 рр. під керівництвом архітектора Г.К.Шеврембрандта.
    Зараз майже кожному одеситу відомий Дім вчених, який, до речі, був заснований у 1923 р. першим на Україні. В 1870-х рр. цей будинок купив потомствений дворянин Михайло Михайлович Толстой-старший для своєї палко коханої дружини Олени Григорівни (1848-1926). У перші роки Радянської влади цей будинок змінив багатьох господарів. З 1934 р. і по наш час в ньому знаходиться Одеський Дім учених.
    Особливо яскравим меценатом, благодійником був останній граф з цієї гілки Толстих - Толстой Михайло Михайлович-молодший.
    Толстой Михайло Михайлович-молодший - багатий поміщик, власник 40 маєтків в Херсонській, Харківській губерніях та в інших губерніях Росії, надвірний радник, камергер двора його Величності, правознавець за освітою, член Ради Імператорського товариства сільського господарства Півдня Росії, гласний (депутат) Одеської міської думи. З 1897 р. по 1919 р. він почесний попечитель Одеської міської публічної бібліотеки.
    Досить згадати, що з 1903 р. Михайло Михайлович був засновником і головою Одеської станції швидкої медичної допомоги, що була другою у Російській імперії.
    У 1899 р. в м. Одесі була відкрита картинна галерея графа М.М. Толстого. Вона була зібрана трьома поколіннями Толстих. В колекції картин знаходились оригінали класиків - Рубенса, Рембрандта, Адама, Поттера, Рені, Альбано, Ватто, Боскетто, а також картини видатних художників того часу. Будинок галереї декорований одним із кращих скульпторів дореволюційної Одеси - Луїджі Іоріні.
    Час і історичні обставини ХХ ст. розкидали колись цілісну колекцію картин графів Толстих по різним країнам і власникам. Відбудова її - справа подальших наукових пошуків.
    34-річний гласний міської думи граф Михайло Михайлович Толстой був вибраний міською думою на посаду попечителя Одеської міської публічної бібліотеки (ОМПБ) 4 грудня (16 грудня за новим стилем) 1897 р. і залишався на цій посаді протягом 22 років. Тепер це Одеська державна наукова бібліотека імені М. Горького.
    Вже в перший рік свого піклування (1898 р.) Михайло Михайлович подарував бібліотеці 770 томів книг і журналів, всього ним було подаровано декілька десятків тисяч видань, їх вартість нараховувалась сумою понад 100 тисяч рублів.
    Особливо велика заслуга М.М.Толстого в будівництві нового приміщення бібліотеки, в якому вона знаходиться до цього часу.
    Саме М.М.Толстой переконав міську думу в необхідності його будівництва. І коли під його наглядом воно було побудовано, Михайло Михайлович придбав і подарував місту ділянку землі, що примикала до бібліотеки за умови, що у майбутньому бібліотека мала рости і розширюватися. Саме на цій ділянці в 1970-ті рр. було збудовано нове приміщення книгосховища бібліотеки.
    За кошти Михайла Михайловича були видані друковані каталоги бібліотеки, що відобразили весь її фонд.
    Після революції 1917 р. графу М.М.Толстому, як представнику класу дворянства довелось пережити багато тяжких і трагічних годин. Він втратив свої маєтки, був позбавлений графського титулу. Ледве не був розстріляний Олександрійською повітовою ЧК. Від смерті його врятували онуфрїївські селяни, які пам'ятали його добре ставлення до них.
    16 грудня 1919 р., перед тим, як покинути Батьківщину, М.М.Толстой написав листа-розпорядження. Цим документом граф М.М.Толстой передавав своєму любимому дітищу - Одеській міській публічній бібліотеці свою особисту бібліотеку в повну власність, яку збирав довгі роки в Росії і за кордоном.
    В грудні 1919 р. тяжко хворий невиліковною хворобою граф Михайло Михайлович Толстой і його мати графиня Олена Григорівна Толстая вимушені були покинути назавжди Батьківщину - Одесу, і відбути в еміграцію.
    Помер Михайло Михайлович Толстой-молодший в Швейцарії, в м. Женеві 30 серпня 1927 р.

Література

1. ДАКО. - Ф.76. - Оп.1. - Спр. 1. - Арк.4.
2. Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська обл. - К., 1972. - С. 28, 647.
3. Лаки ер А. Б. Русская геральдика. - Санкт-Петербург, 1885. - С. 307-308.
4. Н.И.Павленко. Птенцы гнезда Петрова. - М., 1988. - С. 119.
5. Г.В.Терещенко. В тебе и новый мир, и древний // Одесский вестник. - №230, №231. - 29.11.1997.
6. Л. Жирнова. Время собирать камни. // Одесский вестник. - №246. - 23.12.1997.
7. Матеріали музею історії Онуфріївського району.