ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)

Т. Подкупко

Оформлення виставок українських раритетів XVI-XVII ст. в Музеї книги Одеської державної наукової бібліотеки

    Музей книги в Одеській державній науковій бібліотеці існує з кінця 1921 р. За цей час було поставлено чимало виставок, зокрема й такі, що експонували ра-ритети XVI-XVII ст. Постійно діюча експозиція відділу, яка демонструє пам'ятки історії книжкового мистецтва перманентно оновлюється, і обов'язковими на ви-ставці є українські раритети XVI-XVII ст.
    Мета цих виставок - продемонструвати багатство оформлення українських стародруків XVI-XVII ст. на прикладі кількох видань, що зберігаються у відділі рідкісних видань і рукописів ОДНБ. Експозиція допомагає збагнути складність кропіткої, тривалої і виснажливої праці наших пращурів над Книгою.
    Будь-яка книжка в XVI-XVII ст. була справжнім мистецьким витвором. Про це яскраво свідчать палітурки. На традиції книгодрукування серйозно впли-нули традиції рукописної книги. Перші українські стародруки мають такий же ошатний вигляд, як і їхні рукописні сестри зазначеного періоду. Майстри-палітурники нерідко створювали обкладинку як дивовижний витвір мистецтва. Книга мала застібки, зав'язки, що оберігали дошки й сторінки від пошкодження. Зразки таких палітурок зазвичай представлено на виставках у Музеї книги.
    Видання доби середньовіччя вражають не лише обкладинками, а й внутрі-шнім оздобленням книги: різноманітністю орнаменту і прикрас. Кириличні шрифти мали художній характер, зокрема, округлість форм, нетрадиційний на-хил літер. Це була одна з особливостей, що відрізняла українську книгу того пе-ріоду. Існують певні традиції в оздобленні книжок, що формувались століттями на території України. Саме видання XVI-XVII ст. рясніють заставками, кінцівка-ми, ініціалами, внесенням до візерункових вставок елементи рослинного харак-теру. Саме таке оздоблення притаманне "Служебнику чи господній літургії", ви-дання Києво-Печерської Лаври 1620 р., "Октоїху" ("Шести деннику"), що ви-йшов в світ у Львові в братській типографії 1689 р., та ін.
    У відділі зберігаються і часто експонуються на виставках прижиттєві ви-дання видатного ученого, літератора, церковного і громадського діяча, ректора Києво-Могилянської колегії Іоанникія Галятовського. Найбільшою популярністю серед відвідувачів користується "Ключ Разумения" і "Наука о сложении каза-ній". Твори були випущені в друкарні Києво-Печерської Лаври. За змістом це пе-вного роду настанови з риторики із теоретичними і практичними порадами. Ве-льми цікаві окремі нотатки про явища природи, про будову тіла людини та інші відомості, які є джерелом пізнання тогочасного стану природничих наук.
    Бібліотека пишається тим, що в її фондах є прижиттєві видання творів Пет-ра Могили (1597-1647) - видатного українського церковного і культурного діяча, мислителя. Однією з родзинок колекції стародруків відділу рідкісних видань і рукописів є "Євангеліє учительное". Твір було надруковано у 1637 р. Видання містить сорок вісім гравюр, кожна з яких займає по півсторінки. Крім того, ста-родрук прикрашено двома великими гравюрами, де зображено Розп'яття і порт-рет патріарха Каліста. За змістом "Євангеліє учительное" - це збірка повчань на недільні дні протягом усього року, на окремі свята. Повчання були вибрані пере-важно з творів Іоанна Златоуста. Укладали збірку спочатку - патріарх констан-тинопольський Каліст, який жив в середині XIV ст., а пізніше його наступник па-тріарх Філофій. Повчання були перекладені з грецької мови на слов'янську в XIV-XV ст. В XVII ст. Віленське братство, своєю чергою, здійснило переклад із грецької і слов'янської мов на тодішню українську й видало його у 1616 р. Саме цей варіант "Євангелія учительного" і перевидав Петро Могила. Однак, як сам зазначив, "допустив окремі зміни" у тексті.
    Стародрук цінний як пам'ятка мистецького оформлення книги. "Євангеліє учительное" було дуже гарно видано, особливо це стосується художнього оздоб-лення. Крім кіноварі й фігурних ініціальних літер, книга містить мініатюри і за-ставки.
    В Музеї книги майже постійно виставляється добре збережений примірник "Острозької Біблії". Це перше повне друковане видання книг Старого та Нового завітів у перекладі на слов'янську мову. Здійснив його Іван Федоров 1581 р. в Острозі на Волині. Острозька Біблія, мабуть, найвідоміше кириличне стародру-коване видання. Її обсяг 628 аркушів (1256 сторінок), що зшиті у 104 зошити. Набір здійснено у дві шпальти по 50 рядків у кожній. Оформлена Острозька Біб-лія строго і просто. Книга має титульний аркуш. Текст взято в гравіровану на де-реві рамку. На звороті титулу - герб князя Острозького, на кошт якого вийшла книга, і вірші, які склав Герасим Смотрицький - письменник і педагог, перший ректор Острозької школи (академії). Загальна концепція художнього конструю-вання книги утверджує тип оформлення, який був властивий надалі українським і білоруським стародрукам.
    Виставки, що експонуються в Музеї книги ОДНБ, на прикладі українських раритетів XVI-XVII ст., демонструють як ретельно і дбайливо працювали наші пращури над створенням Книги.