ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)

І. Гаврилов, І. Гаврилова

З історії краєзнавства Миколаївщини (1944 - 1960 рр)

    В середині 1940-х років, після закінчення Великої Вітчизняної війни на порядку денному серед інших стала проблема відродження краєзнавства. Іні-ціатором позитивних зрушень серед наукових установ виступала Академія на-ук. Завдання було не з легких: в хвилях репресій та вирі війни втрачено було золотий фонд - загинула основна частина науковців. Країна лежала в руїнах. Багато музеїв було розграфлено та знищено.
    Уряд України враховуючи, що частина історико-художніх цінностей та музейних матеріалів знаходилася на збереженні у населення, звернувся до на-роду з проханням повернути всі експонати музеям, яким вони належали до війни. (1)
    Надаючи величезного значення справі увічнення пам'яті воїнів - захис-ників Рад нарком України зобов'язав взяти на облік та під охорону всі військо-ві кладовища, братські та окремі могили, на яких потрібно було встановити пам'ятники та викарбувати прізвища та військові звання загиблих. (2)
    Уже у 1943-1944 рр. було прийнято ряд постанов про відродження крає-знавства: утворення нових музеїв різних профілів та видів, забезпечення від-будови художніх промислів та ремесел. (3)
    До Миколаєва в цей час повернувся один з наймолодших за віком і дуже перспективний краєзнавець - Стрєльський В.І. Він мав спеціальну освіту, за-кінчивши Московський історико-архівний інститут та займав на той час поса-ду завідуючого Миколаївським обласним архівом. В березні 1945 р. вийшла стаття Стрєльського В.І. "Великі традиції революційної боротьби" (револю-ційні події 1903-1905 рр. на Миколаївських суднобудівних заводах), а в квітні того ж року стаття "Моя праця над історією Миколаєва". (4) Напередодні війни Стрєльський В.І. закінчив збір матеріалів до кандидатської дисертації з історії нашого міста. (5)
    Краєзнавчі дослідження були під контролем влади, в її полі зору. Полі-тика в цей час в порівнянні з довоєнними роками зовсім не змінилася. Про це свідчать матеріали звіту про роботу Академії Наук Української РСР в 1946 р. Там зазначалося: "Буржуазно-націоналістичні концепції української культури, створені Грушевським і його так званою школою, прямо або безпосередньо просочувалися в роботу літературознавців, фольклористів, істориків Академії і праці їх ставали об'єктивно шкідливими". (6) Але не дивлячись на це, в післявоєнні роки почали відроджуватися краєзнавчі осередки: розгорнули свою діяльність краєзнавчі товариства на Житомирщині, Сумщині, історичне товариство в Севастополі, комісія краєзнавців в Києві. Одним з перших вини-кло товариство вивчення Миколаївського краю. Підготовча робота велась з березня 1946 р., коли в газеті "Бугская заря" з'явилась стаття Горбова В.П. (співробітника природо-краєзнавчого музею) "Организуем краеведческое об-щество", де автор зазначаючи, що більшість друкованих матеріалів з історії нашого краю загинула під час окупації Миколаєва німцями, тому нагальна проблема, що стоїть перед краєзнавцями, залучити до краєзнавчих досліджень різні верстви населення: "в работе этого общества могут принять деятельное участие профессора, учителя и преподаватели институтов, работники хозяйст-венных организаций и колхозники, работники музеев и юные натуралисты". (7)
    1 серпня 1946 р. була прийнята постанова про створення Миколаївсько-го обласного товариства краєзнавства. (8) До складу ініціативної групи увійшли працівники Миколаївського історичного та природо-краєзнавчого му-зеїв, які на загальних зборах затвердили вклад бюро. До нього увійшли: Блохін М.Л. - заступник голови облвиконкому, Захваткін В. - професор, завідуючий кафедрою зоології педінституту, Яковлєв С. - директор природо-краєзнавчого музею, Ластовка С. - старший науковий співробітник історичного музею, Гор-бов В. - науковий працівник природо-краєзнавчого музею, Ратнер І.Д. - нау-ковий працівник історичного музею, Голдін Г. - інженер-геолог. (9) Миколаївське обласне товариство краєзнавства отримало статут і необхідну літературу з московського науково-дослідницького інституту музейно-краєзнавчої роботи. Були накреслені осно-вні напрями досліджень: історичне минуле, економіка, корисні копалини, тва-рино-рослинний світ нашої області. (10)
    У 1946 р. поновилися розкопки в Ольвії, що була перетворена на само-стійний заклад - історичний заповідник, співробітники якого готувалися до 100-ліття з початку археологічних розкопок.
    В червні 1947 р. в м. Миколаєві відбулися збори інтелігенції по вивчен-ню краю. Після доповіді члена організаційного бюро наукового товариства ви-вчення краю Блохіна М.Л. всі доповідачі зійшлися на думці, що "по нашему краю много разбросано краеведческого материала, его нужно собрать воеди-но". (11)
    Уже в середині цього ж року наукові співробітники обласного природо-краєзнавчого музею виїхали у Вознесенський район для збирання зразків міс-цевої флори та фауни, корисних копалин. Граніт, виходи якого було знайдено тут, був використаний потім при будівництві московського метро. Палацу Рад і набережної Москви-ріки. Зразки сільськогосподарських культур Вознесенсь-кого району експонувались на виставці "Досягнення передових колгоспів об-ласті у вирощуванні високих урожаїв". (12) А основна частина предметів по-повнила колекцію музею природи. Музей мав у 1947 р. три відділи - зоологіч-ний, еволюційний, геолого-мінералогічний: 2Відвідувач музею може подиви-тись на хороші колекції метеликів, майстерно зроблені фігури тварин і птахів, але марно шукати тут подиху нового життя нашої країни" - писала газета "Південна правда2 в той час. (13)
    Державно-партійний апарат уважно стежив за розвитком краєзнавчих установ, керував ними. В листопаді 1948 р. на Всесоюзній нараді працівників музеїв була визначена структура музеїв: музейні експозиції мали складатися з трьох відділів - дореволюційного минулого, радянського періоду та природи. (14)
    Шкільне краєзнавство, відроджуючись знову, продовжувало базуватися на постанові партії від 25 серпня 1932 р., яка продовжувала орієнтувати його на потреби розвитку соціалістичного суспільства. (15)
    Не можна було обійти тему героїчного подвигу нашого народу у Вели-кій Вітчизняній війні, до якої звернулися вчителі зі своїми вихованцями. Учні Лисогірської школи розробляли тему "Народні месники" (про лисогірських партизанів), учні Жовтневої середньої школи зібрали місцевий фольклор, що оспівував велич і славу Радянської армії, миколаївська школа № 25 вивчала життя і подвиги колишніх учнів цієї школи, школа № 5 зберегла пам'ять про юного патріота В. Хоменко. (16)
    У 1951 р. в терновській школі було створено краєзнавчий гурток, яким керував вчитель географії Божков І.Г. В процесі вивчення рідного краю юні краєзнавці провели 98 одноденних і багатоденних походів, в селі Березані школярі виявили більше 20 стародавніх поселень людей. Щоб збагатити му-зейну кімнату, Божков І.Г. запропонував своїм вихованцям зібрати у старожи-лів Тернівки речі, які б дали уявлення про культуру і побут болгарських селян. У 1956 р. під Тернівкою, в районі Капустяної Балки, розпочала свою роботу Причорноморська експедиція Київського Державного університету, якою ке-рував академік Славін Л.М. Школярі-краєзнавці теж взяли участь у розкопках. Знайдені під час розкопок речі і зібраний етнографічний матеріал стали осно-вою селищного краєзнавчого музею. (17) Силами громадськості та місцевої інтелігенції при допомозі Терновської селищної ради приміщення та кошти на відкриття музею були знайдені. (18) Всього в музеї налічувалось 1500 експонатів. Тут проводились семінари завідуючих клубами, бібліотекарів, від-криті уроки, тощо. (19) До-свід роботи музейної кімнати селища Тернівка узагальнили співробітники Ми-колаївського обласного краєзнавчого музею. На допомогу клубам, бібліотекам, та відділам культури області було надруковано та надіслано плакат, який на-зивався "Наслідуйте приклад тернівців". (20)
    З середини 1950-х рр. країна почала готуватися до сорокових роковин жовтня. В зв'язку з цим, краєзнавчі організації були націлені на збір експона-тів, що розповідали про події 1918-1920 рр. Миколаївський обласний краєзна-вчий музей звернувся з проханням до мешканців міста та області допомагати в цій справі: "присилати в музей свої спогади, фотографії, копії документів і ре-чі, зв'язані з героями громадянської війни". (21)
    21 жовтня 1958 р. вийшла постанова центрального комітету комуністи-чної партії, в якій краєзнавці націлювались на випуск книг по історії фабрик і заводів, колгоспів і радгоспів. Була написана історія Миколаївського заводу імені 61 Комунара та нарис про колгосп "Україна" Очаківського району - "Люди степового маяка". (22)
    25 жовтня 1958 р. Миколаївська область була нагороджена орденом Ле-ніна. До цієї події були підготовлені та видані збірки спогадів та документів: "Революционное движение на Николаевщине в 1905-1907 гг." (1955 р), "Бо-рьба за великий октябрь на Николаевщине" (1957 р), та "Боротьба за владу Рад на Миколаївщині" (1959 р)
    В цей час музеї перетворились на: "міцну опору партійних організацій в комуністичному вихованні трудящих". (23) 30 грудня 1958 р. співробітники краєзнавчого музею святкували 45-ти річчя з дня його заснування. Як зазнача-лося в тогочасній пресі, музей став важливим культурно-освітнім та науковим закладом області. (24) В му-зеї було 13 залів, він складався з трьох відділів, мав дві електрифіковані виста-вки "Происхождение животного мира" та "Происхождение человека". (25)
    В 1950-ті рр. в нашому місті продовжував займатися краєзнавчою дія-льністю Корєнєв І.О. (1879-1962 рр), педагог, який з 1920 р. викладав геогра-фію в Миколаївському педагогічному інституті, був членом географічного то-вариства при Академії наук України та членом Миколаївського обласного від-ділення по розповсюдженню політичних та наукових знань. (26) На той час вже дуже літня людина, Корєнєв І.О. щедро ділився своїми знаннями з мешканцями міста та області. В 1956 р. в методичному збірнику "Краєзнавство в школі" було надруковано до-слідження Корєнєва І.О. стосовно природних умов Миколаївщини, рельєфу, річок, лиману, клімату, рослинності та тваринного світу. (27)
    В кінці 1950-тих на допомогу вчителям географії стали нові свідчення про географічне положення, територію, рельєф, корисні копалини, ґрунти, то-що. Крім географічного нарису вийшла стаття Корєнєва І.О. "З історії облас-ті", він активно друкувався на сторінках місцевих газет. (28)
    В 1960 р. була видана книга "Миколаївська область". В ній знайшов своє відображення адміністративно-територіальний поділ Миколаївської обла-сті, перелік всіх населених пунктів, алфавітні показники сільських рад та насе-лених пунктів, а також містились відомості про перейменування. (29)
    Таким чином, в період з 1945 до початку 1960 р. в краєзнавстві Микола-ївщини, як і у всій країні, домінували проблеми вивчення вирішальних етапів побудови соціалістичного суспільства. В цьому було накопичено певний до-свід. Патріотичні звершення народу у Великій Вітчизняній війні вивчалися не тільки дорослими дослідниками, а й школярами. Велика увага приділялась ви-вченню природних ресурсів нашого краю. Подекуди були спроби продовження етнографічних досліджень, але вони були епізодичними і обмежувались тільки зразками сучасного фольклору. (30)

(1) Культурне будівництво в Українській РСР. - Т. 11. - С- 74.
(2) Там само. - С. 32-33.
(3) Там само. - С. 6,7.
(4) Південна правда. - 1945. - № 49; "Південна правда". - 1945. - № 68.
(5) Південна правда. - 1989. - № 240.
(6) Вісник Академії наук Української РСР. - К., 1947. - № 4. - С. 39.
(7) Бугская заря. - 1946. - № 55.
(8) Державний архів Миколаївської області (далі ДАМО). - ФР-992. - Оп. 2. - Спр. 751.
(9) ДАМО. - ФР-992. Оп. 2. - Спр. 528 (ч.1).
(10) Південна правда. 1947. - № 102.
(11) Вісник Академії Наук Української РСР. - К., 1947. № 4. - С. 40.
(12) ДАМО. - ФР-992. - Оп. 2. - Спр. 744. - Арк. 30.
(13) Південна правда. 1947. - № 165.
(14) Південна правда. 1947. - № 133.
(15) Сборник информационно-методических материалов по вопросам музейного дела и краеведения. - М., 1949. - С. 3.
(16) Краеведение в средней школе. - М., 1949. - С. 6.
(17) Південна правда. 1947. - № 74.
(18) Шляхами рідного краю. - Миколаїв, 1967.
(19) З досвіду роботи музеїв в УРСР. - К., 1961. - С. 143.
(20) Южная правда. - 1960. - № 242.
(21) Соціалістична культура. - 1958. - № 7. - С. 39.
(22) Соціалістична перемога. 1956. - № 92.
(23) Тронько П. Летопись дружбы и братства (Из опыта создания "Истории городов и сел"). - К., 1981. - С. 12-13.
(24) Соціалістична культура. - 1958. - № 9. - С. 35.
(25) Південна правда. - 1958. - № 256.
(26) Бугская заря. 1959. - № 197.
(27) Николаевцы. Энциклопедический словар. - Николаев, 1999. - С. 175.
(28) Краєзнавство в школі. - К., 1956. Вип. 2.
(29) Корнєв І.О. Миколаївська область (географічний нарис). - К., 1958.; Южная правда. - 1960. - № 246.
(30) Миколаївська область. Адміністративно-територіальний поділ. - Херсон - Миколаїв, 1960.
(31) Співає Миколаївщина. - Миколаїв, 1956.