ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)

І. Піскурьова

Краєзнавство Миколаївщини на початку ХХІ ст. Досягнення, проблеми, перспективи.

    Під час становлення молодої держави, формування її основних інститу-цій гостро постає проблема виховання громадянина цієї держави, її патріота і творця. Велика роль у цьому складному процесі належить краєзнавству.
    Серед видатних дослідників історії нашого краю такі відомі імена, як А. Скальковський, Д. Багалій, Г. Ге, М. Аркас, Б. Фармаковський, Т. Камінський, С. Гайдученко, М. Лагута та багато інших.
    Сьогодні краєзнавчі дослідження об'єднують інтелігенцію за різними науковими інтересами, відкривають простір для подальшого наукового пошу-ку. Сучасні дослідники продовжують кращі традиції своїх попередників. Про-тягом останніх п'яти років з'явилось багато нових видань, пов'язаних саме з історією Миколаївщини. Це нові книги Ю.В. Котляра, Ю.С. Крючкова, Н.О. Кухар-Онишко, Є.Г. Мірошниченка, О.Ф. Ковальової та В.П. Чистова, Д.І. За-коворотнього, П.П. Шкварця, А.В. Виноградової, Т.В. Березовської, Л.Д. Хло-пинської та багатьох інших авторів. (1)
    Вагомим внеском у скарбницю краєзнавства стали колективні праці "Релігійні організації на Миколаївщині: історія та сучасність", "Голод - гено-цид 1932-1933 років на території Миколаївщини", окремої поваги заслугову-ють такі фундаментальні видання, як "Книга Пам'яті" та "Реабілітовані історі-єю".
    Теми з краєзнавства лягли в основу багатьох дисертаційних досліджень. Зокрема, співробітник Миколаївського обласного краєзнавчого музею Т.В. Бе-резовська у 2004 р. - успішно захистила дисертацію "Просопографічний порт-рет роду Аркасів на тлі історичної доби", основою якої були першоджерела з музейних фондів.
    Щороку нові краєзнавчі доробки з'являються у збірках наукових праць Миколаївського державного університету, Державного гуманітарного універ-ситету ім. Петра Могили, Південнослов'янського інституту, Науково-навчального Центру Одеського Національного університету ім. І. Мечникова, Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
    Значну фактологічну основу для краєзнавства створюють дослідження нерухомих пам'яток історії та культури, насамперед археологічних. Тут треба відзначити не тільки щорічну роботу Ольвійської, Березанської та Очаківської експедиції Інституту археології НАН України, Анетівської експедиції історич-ного факультету Національного Одеського університету, а і дослідження екс-педицій державної інспекції по охороні пам'яток культури в Миколаївській області, серед досягнень якої, зокрема, виявлення та архітектурно-археологічні дослідження залишків культової споруди на острові Гард (Великому) біля Южноукраїнська і, присвячені 150-річчю М.М. Аркаса, розкопки кургану біля села Стара Богданівна Миколаївського району. Вже кілька років поспіль про-водяться повномасштабні розкопки однієї з найдавніших на території обласно-го центру пам'ятки - поселення доби бронзи Дикий Сад, яка досліджується силами археологічної практики студентів Миколаївського державного універ-ситету.
    Окремо хотілося б зазначити про Державний архів Миколаївської обла-сті, що є центром документальної пам'яті нашого краю. На сьогодні в архіво-сховищах зберігається 6350 фондів обсягом 1 млн. 100 тис. справ. Унікальні історичні джерела, що зберігаються в архіві, є базою для проведення наукових досліджень з історії політичних подій, промисловості, науки, культури, літера-тури, мистецтва, вивчення видатних постатей нашого краю. Працівники архіву застосовують різні форми і методи для ознайомлення широких кіл громадсь-кості міста і області з документами: ініціативне інформування, виставки доку-ментів, лекції, екскурсії; виконують тематичні, генеалогічні запити та запити соціально-правового характеру, проводять науково-практичні конференції, зу-стрічі "за круглим столом", радіо і телепередачі. За роки роботи архівом було підготовлено і видано 10 збірників документів, розрахованих на істориків, краєзнавців, викладачів та студентів вузів. (2)
    Таким чином, сьогодні ми можемо констатувати піднесення краєзнавст-ва з аматорського на високий науково-професійний рівень.
    Краєзнавство також виконує не лише пізнавально-наукову, а й виховну функцію. На Миколаївщині поряд із навчальними закладами велику роль у цій справі відіграють бібліотеки. Окремої уваги заслуговує краєзнавча діяльність Державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова. Тут окрім традиційних бібліотечних форм роботи, сьогодні значна увага приділя-ється створенню електронних повнотекстових баз даних краєзнавчого змісту. Всі районні ЦБС мають в електронному вигляді соціально-економічні портре-ти своїх районів. Така робота була першим кроком до створення регіонального інформаційного порталу "Прибужжя", який являє собою універсальний вірту-альний інформаційний продукт в мережі Інтернет, що забезпечує оперативний доступ до інформаційних ресурсів Миколаївського регіону.
    Кожне нове суспільство завжди прагне до створення умов стабільного існування держави. Ця стабільність можлива лише у разі злагоди між усіма складовими частками суспільства, коли не існує непереможних антагонізмів між минулим та сучасним. Таким місцем, де мирно співіснують свідчення різ-них епох, є музей.
    Певну роль у розвитку мистецького краєзнавства відіграє Миколаївсь-кий обласний художній музей ім. Верещагіна.
    Миколаївський обласний краєзнавчий музей, до складу якого входять також музей суднобудування і флоту, музей "Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни", Очаківський військово-історичний музей ім. О. Суворова, музей "Партизанська іскра" у с. Кримка та Первомайський краєзнавчий музей, - це справжній акумулятор всієї краєзнав-чої роботи в області.
    Музейна збірка, яка нараховує більш 180 тис. одиниць збереження, вже сама по собі є невичерпною джерельною базою з вивчення історії краю. Нау-кові доробки співробітників музею відомі далеко за межами області. Їхні до-слідження друкуються у збірках наукових конференцій, що проходять у Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Харкові, Херсоні, Луцьку, інших містах країни. Вони знані у Москві і Санкт-Петербурзі, в Болгарії та Сполучених Штатах Америки. Одна з наукових праць була репрезентована в Сорбоні. (3) Музейниками було ство-рено підручник для учнів п'ятого класу "Історія Миколаєва". (4) Це багатоілюстроване відання ста-ло основним посібником для вчителів з історичного краєзнавства. Тільки за останні п'ять років музейні науковці стали авторами близько десяти нових ви-дань, серед яких слід відзначити "Лауреати премії ім. М. Аркаса" (5), "Архитектура Николаева. Конец XVIII - начало ХХ векав" (6), "Жизнь и смерть светлейшего кня-зя Григория Александровича Потемки на" (7), "Дворец-музей на Адсмиральс-кой" (8), "Історичний порт-рет роду Аркасів" (9), "Лі-карські рослини нашої країни" (10). Останнє видання отримало заохо-чувальну премію на І Всеукраїнському фестивалі "Музей третього тисячоліт-тя", що проходив минулого року у м. Дніпропетровську. Дипломи переможців також отримали виставковий проект "Гриф "таємно" знято" та відеофільм "Обличчя Перемоги" музею "Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941-1944 рр.". Методична розробка "Від Го-лодомору до Холокосту", авторами якої також є співробітники цього музею була рекомендована Міністерством освіти до впровадження у середніх навча-льних закладах України.
    Своєрідною, притаманною саме музею, формою наукової публікації є музейна експозиція. Щороку в музеї та його філіях створюються близько 40 нових виставок, проводиться майже 150 різноманітних культурно-просвітницьких заходів. Часто музей виступає ініціатором проведення регіо-нальних конкурсів знавців рідного краю, прищеплюючи тим самим молодому поколінню почуття любові до своєї малої батьківщини і гордості за її славетну історію. Обласний краєзнавчий музей координує і роботу громадських музеїв, яких в області налічується більш 160.
    Але, на жаль, в галузі краєзнавства сьогодні існує багато проблем. Так і залишились на папері більшість пунктів Указу Президента України "Про захо-ди щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні" від 23.01.2001 р., рішення ІІ та ІІІ з'їздів Всеукраїнської спілки краєзнавців.
    Через відсутність свого приміщення Миколаївський обласний краєзнав-чий музей не має повнопрофільної експозиції. Фондосховища не відповідають ніяким нормативним вимогам.
    Останнім часом у музейників з'явилась надія. У 1999 р. музею було на-дано цілий комплекс будівель колишніх Старофлотських казарм. Ці споруди є пам'яткою архітектури середини ХІХ ст. Свого часу цей ансамбль відігравав важливу роль у соціальному житті міста. Його площа була улюбленим місцем відпочинку городян.
    Сьогодні музейники наполегливо працюють над розробкою наукової концепції майбутнього Музейного містечка, де окрім фондосховища та експо-зиції з природи та історії краю, планується створити Центри музейної педаго-гіки та національних культур, Музей рідкісних і приватних колекцій, "Арт-галерею", букіністичні та антикварні лавки, художні салони і майстерні. Від-криті майданчики використовуватимуться для проведення історичних ігор і фольклорних фестивалів. На території комплексу планується також створити реставраційний центр, який був би спроможним обслуговувати всі музеї пів-дня України(11).
    Таким чином, краєзнавцям Миколаївщини є чим пишатися. Безперечно, що в цій галузі сьогодні існує і багато проблем. Але, як зауважив академік П.Т. Тронько: "Усі ми спільним загалом повинні прикласти чимало зусиль, аби краєзнавство у його науковій, громадській і шкільній формах було високо під-несене в Українській державі, а добре ім'я невтомного, безкорисливого дослі-дника малої батьківщини було оточене належною увагою і звучало гордо. Це залежатиме, передусім, від нас - учених і аматорів, від нашої наполегливості, самовідданої праці на цій благородній ниві" (12).

(1) Лоскутніков В.С. Про стан та перспективи розвитку краєзнавства на Миколаївщині. - Матеріали IV облас-ної краєзнавчої конференції "Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження". - Миколаїв, 2002. - С. 8.
(2) Лоскутніков В.С. Краєзнавство як невичерпне джерело історичної пам'яті народу. - Матеріали V обласної краєзнавчої конференції "Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження". - Миколаїв, 2004. - С. 8-9.
(3) Recherch? etnographigues sus e'Ukraine meridionale de 1880 a 2000 - Cahiers slaver, № 6 - Sorbonne, 2002. - p. 385-411.
(4) Гаркуша Н.М., Гриневич О.В., Кухар-Онишко Н.О. Історія Миколаєва Навчальний посібник для учнів 5-х класів. - Миколаїв, 2000.
(5) Александренко І.І. Лауреати обласної премії ім. М. Аркаса. - Миколаїв, 2002.
(6) Кухар-Онышко Н.А. Архитектура Николаева. Конец XVIII начало ХХ веков. - Николаев, 2001.
(7) Кухар-Онышко Н.А., Пиворович В.Б. Жизнь и смерть светлейшего князя Григория Александровича Поте-мкина. - Николаев, 2002.
(8) Хлопинская Л.Д. Дворец-музей на Адмиральской. - Николаев, 2004.
(9) Березовська Т.В. Історичний портрет роду Аркасів. - Миколаїв, 2005.
(10) Гаврилова І.В. Лікарські рослини нашої країни. - Миколаїв, 2005.
(11) Пискурёва И.Н. К вопросу об истории Николаевского областного краеведческого музея (ІІ пол. ХХ - нач. ХХІ вв) Проблемы и перспективы. - Матеріали IV обласної краєзнавчої конференції "Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження". - Миколаїв, 2002. - С. 172-173.
(12) Тронько П.Т. Краєзнавство України: здобутки і проблеми. - Київ, 2003.