ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 8)



І. Александренко

"Шевченківська" тема у творчості А. Ждахи (за матеріалами виставки Миколаївського обласного краєзнавчого музею "Образотворча Шевченкіана Миколаївщини")
                                                                                                            
    Митець з виразним творчим обличчям Амвросій Андрійович Ждаха знаний передовсім як неперевершений ілюстратор українських народних пісень і перший серед вітчизняних графіків, який розпочав роботу над комплексним оформленням "Кобзаря".
    Наприкінці 1855 р. родина Андрія Ждахи - старшини задунайських козаків, що перейшли у російське підданство, жила в м. Ізмаїл. Тут 6 (19) грудня і народився майбутній визначний художник - талановитий пейзажист, мариніст, портретист, майстер мініатюри світового рівня, етнограф. Згодом родина покинула пониззя Дунаю і оселилася у місті Очаків.
    Художню освіту Амвросій Ждаха здобув у рисувальній школі Одеського товариства південноросійських художників. Брав приватні уроки малювання в живописця В. В. Ковальова, іконографії - в академіка Н. П. Кондакова. З 1921 р. А. А. Ждаха читав курс історії українського мистецтва в учбових закладах Одеси.
    Митець добре знався на житті і творчості Великого Кобзаря. Цьому сприяло його знайомство з відомим українським бібліографом, критиком, лексикографом і фольклористом Михайлом Комаровим, який на початку 80-х років ХІХ ст. працював над укладанням "Бібліографічного покажчика матеріалів для вивчення життя і творів Т. Г. Шевченка". Про великого українського поета-художника Ждаха дізнався не тільки з літературних джерел, а й з розповідей шевченківського приятеля часів навчання у Петербурзькій Академії мистецтв, свого вчителя малювання Віктора Ковальова.
    1894 р. Амвросій Андрійович здійснив подорож на батьківщину поета і виконав дві акварелі "Село Кирилівка".
    Чи не перший з українських художників уродженець Миколаївщини створив макет нарізно проілюстрованого ним "Кобзаря". Цей альбом-макет зберігся, але, нажаль, свого часу з різних причин задумане видання не було здійснене.
    До альбому входив 31 олівцевий малюнок різного функціонального призначення: ілюстрації до окремих віршів та поем, титульна сторінка, заставки, кінцівки, заголовні літери тощо. Підготовлені до друку малюнки були виконані впродовж 1896-1901 рр. і в різний спосіб ілюструють 18 поетичних творів Т. Г. Шевченка: "Думи мої, думи мої", "Іван Підкова", "Перебендя", "Гамалія", "Чигирин", "Іван Гус", "Наймичка". "Чернець", "Титарівна", "Сотник", "Неофіти", "Гайдамаки" та ін. 1990 року цей альбом-макет вперше було продемонстровано у Києві в Державному музеї Тараса Шевченка на виставці "150 років друку та ілюстрування слова Тараса Шевченка".(1)
    Окрім загальних ілюстрацій А. Ждахи до "Кобзаря" відомі також дві акварелі до "Утопленої", заставка до "Причинної" та варіант ілюстрації до поеми "Неофіти".(2)
    Малюнки художника історичної тематики були використані Миколою Аркасом для першого популярного підручника українською мовою "Історія України - Руси".
    Що ж до малюнків на шевченківську тематику, реалізованих у книжкових виданнях, то їх декілька серій. Від часу створення майстром акварелей до їх репродукування пройшло чимало літ.
    На початку 1911 р. у заходами київського видавничого товариства "Час" у Лейпцигу стотисячним тиражем була надрукована перша серія з десяти кольорових листівок - репродукцій акварелей Амвросія Ждахи - ілюстрацій до українських народних пісень.
    Цього ж року оригінали малюнків майстра експонувалися на Першій артистичній виставці у Києві.(3)
    1911 р. в одній із книжок серії київського видавництва "Час" малюнок Ждахи до пісні "Ой, не гаразд, запорожці" було використано як ілюстрацію до Шевченківського вірша "Іван Підкова". Можливо, це було зроблено не без відома автора. Принаймні над цією композицією А. Ждаха працював і далі. У колекції правнуки художника Галини Полякової зберігаються два варіанти олівцевого малюнка під авторською назвою "Іван Підкова". Перший майже повторює сюжет "Ой, не гаразд, запорожці", другий дещо переінакшує його (укрупнено центральні об'єкти зображення, змінено напрям руху хвиль, посилено їхню експресію і взаємодію з хмарами грозового неба).
    Друга серія з двадцяти листівок з'явилася друком 1912 р. Вони користувалися великим попитом і кожен свідомий українець залюбки купував ці поштові картки ще й тому, що частина прибутку від їх реалізації призначалась на спорудження пам'ятника Великому Кобзареві. На адресному боці кожної листівки, окрім назви серії, був заклик: "Жертвуйте на пам'ятник Т. Шевченкові у Києві!"
    У фондах Миколаївського краєзнавчого музею представлені зразки таких листівок з малюнками "Козак", "Ой, на горі огонь горить", "Ой, не світи, місяченьку" та інші. Колекцію репродукцій листівок передав на виставку в музей лауреат всеукраїнських літературних премій В. П. Бойченко, голова обласного осередку відродженої "Просвіти".
    З огляду на велику популярність малюнків, Ждаха підготував до друку третю й четверту серії ілюстрацій, які передбачалося видати 1914 р. З-поміж ілюстрованих була й пісня на слова Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий". Однак у зв'язку із початком першої світової війни видання не було здійснене, а оригінали акварелей загубилися.
    Цікаво, що й сам художник брав участь у конкурсі на кращий проект пам'ятника Кобзареві у Києві. Він виконав три проекти і подав їх на розгляд комітету під девізом "Амиротос", "Смаглій" та "Самоук". Оригінали цих композицій, відзначає мистецтвознавець В. Яцюк у передмові каталогу виставки "Український артист - маляр Амвросій Ждаха", й досі не розшукані. Про один із проектів можна судити за олівцевим ескізом, що був виконаний художником 1 травня 1910 р. і зберігається в державній архітектурно-будівельній бібліотеці Держкоммістобудування України.
    1912 р. київське видавництво "Час" випустило у світ в українському перекладі З. Левицької історичну повість польського письменника Ф. Равіти Гавронського "При битій дорозі" з обкладинкою та шістьма кольоровими ілюстраціями А. А. Ждахи. Ці малюнки художника також були повторені на благодійних листівках з надруком "Жертвуйте на пам'ятник Т. Шевченкові у Києві".
    1914 р. це ж видавництво випустило у світ ювілейну серію книжечок з окремими творами поета. Серійну обкладинку до них також виконав Амвросій Ждаха.
    На них у традиціях медальєрного мистецтва зображено портрет Т. Шевченка і постаті козака, кобзаря та української дівчини біля нього. Всю групу подано на тлі київського краєвиду. Цю саму композицію в кольорі повторено на спинці календаря на 1914 р.
    До портретного образу Кобзаря А. Ждаха звертався і раніше. Вкомпановане у медальйон зображення Шевченка можна побачити на промовистій і гарно орнаментованій титульній сторінці альбому "Кобзар" та на вишуканому видавничому знакові видавництва "Дніпро" (1911).
    1994 р. вперше на виставці "П. Куліш і Т. Шевченко, побратими чи антагоністи" в Державному музеї Тараса Шевченка були представлені для загального огляду малюнки Амвросія Ждахи до історичної повісті Пантелеймона Куліша "Чорна рада". З шістнадцяти ілюстрацій, виконаних 1899 р., збереглося вісім ( фонд Я. Яциневича в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського).
    На виставці Миколаєвського обласного краєзнавчого музею 2009 р. в інтер'єрі ХІХ століття були представлені музейні предмети, видання, що висвітлюють особливості творчості митця, фотографії, документи, літературні джерела про життя видатного земляка, репродукції його робіт.


(1) Український артист-маляр Амвросій Ждаха. Каталог виставки. / Упор. В. Яцюк. - Очаків, 1996.
(2) Касіян В. Художня майстерність Амвросія Ждахи // Україна. - 1963. - № 4. - С. 27.
(3) Забочень М. Ілюстратор народних пісень Амвросій Ждаха // Народна творчість та етнографія. - 1963. - №1. - С. 101.