ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 8)



О. Жернова.

Дипломна робота для музею
                                                                                                            
    В грудні 2005 р. в Одеському історико-краєзнавчому музеї відбулась виставка "Амвросій Ждаха, до 150-річчя митця". На ній були представлені світлини художника, друкована спадщина численних книжок та листівок і головне - ілюстрації "великої книги людства" - Нового Заповіту, виконані в стилі українського модерну. Експозиція завершувалася дипломною роботою випускниці Одеського художньо-театрального училища ім. М. Б. Грекова Лізи Доценко - меморіальною вазою "Соломія", яка була присвячена 145-літньому ювілею художника і була створена у 2000/2001 навчальному році, коли людство відзначало 2000-ліття Християнства.
    Нині звернення до подібної тематики в дипломних роботах державного навчального закладу вже не видавалися б чимось особливим, хоча й досі ваза "Соломія" залишається єдиним твором в історії нашого стародавнього училища, присвяченим релігійній темі. А тоді, у 2000 р., одеська газета повідомляла: "Доля творчої спадщини Амвросія Ждахи виявилася складною. Нема певності, що все збережено. В жодному довідковому виданні, навіть в найновіших енциклопедіях, нема згадки про євангельські ілюстрації нашого славетного земляка. А вони вже тривалий час зберігаються в Одеському історико-краєзнавчому музеї. Чому ж про цей багатий корпус ілюстрацій не знають науковці, чому нема спеціальних довідок в пресі? Як ставиться до унікальної в українському мистецтві праці церква?"1
    Автором статті був Сергій Шевельов, колишній науковий співробітник ОІКМ, який довгий час викладав історію мистецтва в художньому училищі. Він же був автором ідеї створення меморіально-декоративної вази за мотивами євангельських малюнків митця. В одній із своїх численних на цю тему статей він писав: "Намагання Ждахи створити українське Євангеліє виросло з його бачення демократичного устрою і національної незалежності батьківщини. Сучасники художника ідеалізували старовину, зображали звичайних людей, які не "збирають зірок з неба". А Ждасі потрібні були - нехай і міфологічні образи героїв, які здібні дотягнутися до неба. Тому в євангельських рисунках нема маленької людини - гоголівського Акакія Акакійовича, беззахисного мученика. Турбота Ждахи в іншому: допомогти прісним почути велике питання Канта: що є людина?" і далі: "В Ждахівських аркушах є другий план - мистецтво концепції стилю модерн, що диктувало інтерес до знаку, декоративної вишуканості. В цьому плані осяжна доробка Ждахи на євангельські теми, котра зараз перебуває в ОІКМ може витримувати порівняння з аналогічними роботами художників "сецесіонів" Відня і Мюнхена".
    Отже, за порадою С. Шевельова, ми звернулися до науковців ОІКМ, які люб'язно надали можливість студентам ОХУ працювати в архівах з першоджерелами. Це були старенькі робочі зошити художника, які відкрили нам справжні скарби внутрішнього світу митця. Головним мотивом для розпису вази було обрано "танок Соломії" - сюжет іконографічний для стилю модерн. На протязі 2000-2001 рр. було виконано ескіз. Якось само по собі сталося, що в проект, який за звичай є суто технічною справою, перетворився в процесі розробки на наочно-методичне приладдя у вигляді стенду під назвою "1901 - Соломія - 2001". Суть його полягала у намаганні привернути увагу до проблем створення художніх творів в умовах промисловості та до значення образотворчої діяльності в житті людини і суспільства. Поле стенду було розподілене на три частини: центральна містила зображення майбутнього твору (власне, ескіз вази, виконаний в техніці акварельної графіки); права і ліва частини уявляли собою колажі, на яких були представлені зразки ужиткової та рекламної продукції відповідних часових періодів.
    1901 рік - період коли був сформований стиль модерн, є також часом створення євангельських малюнків А. Ждахи. Промислове виробництво тоді, як і зараз, дозволяло тиражувати художню продукцію. На зламі століть, разом із стилем модерн, виникло явище дизайну - конструювання як засобу самовираження. Революційні науково-технічні процеси підштовхували художників на сміливі експерименти. Після 1917 р. промислова галузь розділилась на західну капіталістично-ринкову та східну соціалістично-планову, в якій протягом десятиліть мистецтво підпорядковувалось політиці, а специфіка творчості та романтика експериментів відійшли на другий план.2
    2001 рік - людство знову на зламі століть. Суцільна глобалізація в умовах прискореного темпу, стримка тотальна інформатизація та віртуаліація культурного простору є новими викликами часу, які вимагають нашого термінового реагування. Ми безупинно шукаємо відповідей на запитання, які ставить саме життя: Чи повинно сучасне мистецтво бути масовим? Чи може бути кожен художник генієм? Яким мусить бути сучасний заклад мистецької освіти? В чому специфіка одеської школи кераміки?
    Створюючи проект вази "Соломія" ми водночас намагались відшукати відповіді на всі ці запитання. Адже одеська школа кераміки була створена, власне, як осередок підготовки майбутніх фахівців для фарфорово-фаянсової промисловості. А. Ждаха, котрий в той час викладав історію українського мистецтва в Одеському політехнікумі образотворчих мистецтв мав безпосереднє відношення до створення цієї своєрідної керамічної школи. Архівна спадщина художника красномовно свідчить про те, наскільки від якості мистецької освіти залежить майбутнє національного мистецтва.
    Ваза "Соломія" була виконана в матеріалі на порцеляновому заводі міста Полонне, що на Хмельниччині. Неоцінену допомогу нам надали художники та майстри підприємства. Спостерігаючи в якому скрутному становищі опинилась нині порцелянова галузь, з сумом можемо припустити, що у найближчій перспективі твори подібної технічної складності просто не матимуть шансів для виникнення. Скорше за все, дипломна робота Лізи Доценко так і залишиться поодиноким явищем в історії керамічного відділення ОХУ.
    Роздивляючись сьогодні декоративно-меморіальну вазу "Соломія", для якої знайшлось гідне місце в Одеському історико-краєзнавчому музеї,3 маємо можливість переконатися в тому, як мистецька спадщина Амвросія Ждахи, створена ним у хвилини найвищого піднесення його душі, зберігає силу впливу на кожного, хто доторкається до пожовклих аркушів філігранних малюнків майстра, перетворюючи зовсім різних людей на дружнє коло однодумців, заражаючи назавжди магічним прагненням Краси.



1. Шевельов С. Євангельські ілюстрації Ждахи. - 192 сходинки (вкладник до газети "Вечерняя Одесса"). - 2000. - 22 червня.
2. Черкесова І. Дизайн-освіта 2009 // Збірник матеріалів Міжнародної науково-методичної конференції 27-29.04.2009. - Харків, 2009. - С. 139.
3. Шевельов С. Дипломна робота - для музею. - 192 сходинки (вкладник до газети "Вечерняя Одесса"). - 2001. - 26 липня.




Нажмите на картинку для увеличения изображения
Наочно-методичне приладдя "1901 - Соломія - 2001" (проект декоративно-меморіальної вази "Соломія"). Автор: Є. Доценко, керівник дипломного проектування: О. Жернова, консультант з мистецтвознавства: С. Шевельов. 2000 р.

Нажмите на картинку для увеличения изображения
Декоративно-меморіальна ваза "Соломія", матеріал: фарфор, надглазурні фарби, люсти, золото. Автор: Є. Доценко, 2001 р.