Споконвіку рушник був важливим атрибутом української хати. В кожній оселі завжди було багато рушників з різноманітним орнаментом. Вони були не лише окрасою житла, а оберігами від зла, закодованими дівочими мріями та бажаннями, материнськими молитвами, історією родини та роду, нерозривним зв’язком поколінь. Були і залишаються понині.

Унікальні орнаменти і на старовинних українських рушниках в експозиції музею «Степова Україна».

6 грудня, у музеї «Степова Україна», художниці-початківці, учасниці арт-терапевтичного проєкту художниці Віолетти Лашкул «Арт-терапія предків», вимушені переселенки з тимчасово окупованих територій України познайомилися з «пісним» рушником, яким традиційно замінявся «божник» — рушник, що прикрашав ікони, під час Великоднього посту.

 Його «пісні» сині, блакитні, білі кольори говорять про смиренність, святість небес, невинність, чисті помисли. Учасниці майстер-класу спробували створити власний «пісний» орнамент за допомогою фарб, пензлів і патичок.

Результат заняття був несподіваним: роботи заграли синьою хвилею легких, позитивних емоцій та приємних вражень від мистецького процесу. Тож нехай прадавні добрі символи та знаки віри у вище заступництво стануть на захисті кожної з авторок, їх родин та домівок.

За можливість працювати вдячні Силам безпеки й оборони України!