Добрий коник б’є копитом…

З давніх давен кінь був символом сили, витривалості, свободи та шляхетності. Саме такі якості з покоління в покоління асоціювалися з вірним супутником людини, незмінним помічником у праці та відданим побратимом у бою. Тому й не дивно, що коник був однією з найулюбленіших дитячих іграшок. Коників ліпили з глини, мотали з ниток та тканини, вишивали на домотканому полотні, вирізали з дерева, плели з соломи та кукурудзяного листя, крутили з сиру. Для дитини такий кінь був і іграшкою, і оберегом одночасно.

30 січня 2026 р., у майстерні Одеського історико-краєзнавчого музею, в атмосфері творчості та азарту, жінки – вимушені переселенки з Херсону, разом з мисткинею Світланою Нані навчалися мотанню народної іграшки – коника з джутової нитки.

Кожен з гривастих красенів вийшов унікальним, як і учасниці майстер-класу: з власним характером та темпераментом. Сподіваємося, у прийдешній рік Коня створені обереги принесуть щастя та достаток до кожної оселі.

За можливість працювати вдячні Силам безпеки й оборони України!

---