|
|
|
НОВОСТИ
с 24 марта 2013 г.
Выставка "Одеса. Окупація. Театр."
Таємна амбаркація військ Одеського оборонного району у ніч на 16 жовтня 1941 р., здійснена за дорученням Радянського уряду та Ставки Військового головнокомандування СРСР, виявилося психологічною несподіванкою для населення Одеси, зокрема для представників творчої інтелігенції, які виступали у фронтових концертних бригадах, у пресі, на радіомітингах, підтримуючи дух захисників міста. Прихід румуно-німецьких фашистів, вчинені ними з перших днів звірства проти мирних громадян, насадження "нового ладу", створення каральними інституціями комплексу неповноцінності у мешканців міста, покірності окупантам, поставили одеську інтелігенцію, зокрема акторів, художніх керівників театрів, інших просвітницьких закладів перед необхідністю виживати, не втрачаючи людської гідності, професіоналізму, відданості ідеалам творчості. Наміри окупантської адміністрації створити у Одесі осередок культури нової провінції Румунського королівства - Трансністрії, обумовили відкриття театрів, кінотеатрів, вар'єте, естрадних майданчиків, інших розважальних закладів. Це дало шанс творчій інтелігенції Одеси виконувати свою гуманістичну, просвітницьку місію у незвичних жорстких умовах.
У короткий термін були створені і діяли: Одеський оперний театр, театр Естради, російський театр драми і комедії ім. В. Вронського "Современный" (українська трупа), Український драматичний театр, "Интимный" і т.д.
Організаторами їх стали: В. Вронський, В. Селявін, І. Твердохліб.
На сцені виступали відомі актори і співаки: В. Губерт, М. Дорош, І. Твердохліб, Н. Топчій, П. Лещенко, Н. Мерцалова та багато інших.
Сподівання окупантів на покірність новій владі не справдилися. Репертуар театрів складали, передусім, драми, опери та музичні спектаклі на музику й текст вітчизняних авторів "Евгений Онегин", "Князь Игорь", "Бешенные деньги", "Сорочинський ярмарок", шедеври світового мистецтва "Фауст", "Кармен", "Нора", "Сирано де Бержерак", зі сцени лунали пісні, романси переважно російською та українською мовами.
Публіка, здебільшого одесити, захоплено сприймала гру акторів. За свідченнями критиків, опублікованими у місцевій пресі, спектаклі румунською мовою - "Сон в зимнюю ночь" Мушатеску, балет "Свадьба в Карпатах" П. Констанеску, "успеха не имели".
Артисти театрів, діючи з різних міркувань - хтось вбачав у цьому засіб протесту проти окупантів, другі сподівались вберегти себе як творчу особистість, інші просто виживали у скрутну годину, об'єктивно підтримували своєю грою населення морально, сприяли зберіганню та розповсюдженню патріотичних та антифашистських настроїв, сіяли добро серед мороку насильства. Недарма, один з активних відвідувачів театру сказав, що це "луч света в темном царстве".
Подальші долі одеських артистів окупаційної пори склалися по різному. Після звільнення Одеси частинами Червоної Армії, одні з них - зокрема, актори театру ім. В. Вронського в 1945 р. у м. Мукачево заснували Російський драматичний театр - продовжували творче життя, здобували почесні звання, одержували нагороди. А на інших - В. Вронського, А. Терехову, Г. Нікуліна, П. Лещенка, Б. Верецького чекали табори "за пособничество врагу"…
Про гуманістичні подвижницькі дії всіх цих людей, їх служіння народу у буремні 1940-і роки, нагадують сьогодні документи і світлини особистих архівів, матеріали преси, меморіальні речі, що належать державним установам і приватним особам. Багато з них, будуть представлені на виставці "Одеса. Окупація. Театр.".
|
|
|
|