ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 15)


Музей книги як освітній осередок Бережанського краю   Хома I. М.

    (скачать pdf)

УДК 069.1:028(477.84)

І. М. Хома

Музей книги як освітній осередок Бережанського краю

На основі діяльності музею книги м. Бережани з 1984 р. до 2016 р. зроблена спроба проаналізувати даний заклад як освітній та культурний осередок. Оскільки на сучасному етапі розвитку музейної справи саме спрямування музею на освітню галузь є пріоритетним.

Ключові слова: музей книги, музейна педагогіка, освітня діяльність.

Освітня функція музею одна з найважливіших серед форм му­зейної діяльності, чи може навіть найважливіша, бо саме вона як специфічна форма музейної комунікації поширює змісти, значення і цінності музейних колекцій й виправдовує існування музею як соціокультурної інституції.

Євгенія Ковальчук, к.і.н.


 


 

На сучасному етапі розвитку музейної спра­ви саме спрямування музею на освітню галузь є пріоритетним. Маю на увазі не просте вико­ристання музейних приміщень для проведення тематичних занять, лекцій та уроків, а співпра­цю музею та шкільних, позашкільних закладів на рівних умовах. Використання музею як нав­чальної платформи направлене на формування особистісних емоційних ставлень до експонатів, а також — на розвиток творчих здібностей у школярів та студентів.

Термін «музейна педагогіка» вперше введе­но у науковий обіг в 1934 р. К. Фрізеном (Ні­меччина). Це наукова дисципліна на стику музеєзнавства, педагогіки та психології, що розглядає музей як освітню систему. Оскільки ми живемо в епоху нанотехнологій, тому ос­новним завданням музеїв є пошук нових видів та напрямків діяльності,оновлення функцій музею, який одночасно нестиме роль зберігача скарбів та стане науковим, духовним центром з новим баченням минулого та сучасного. Все більше стає актуальним використання музею як навчальної платформи.

Музейна педагогіка може сприяти зміні «по­пулярної» ідеології сучасності, яка фактично випливає із самого поняття «музей». Міжнарод­на рада музеїв (ІСОМ) дає таке формулювання: «Музей — це неприбуткова постійно діюча ін­ституція, яка служить суспільству та його роз­виткові і для цього збирає, зберігає, досліджує, популяризує та експонує матеріальну і нема­теріальну спадщину людства, а також об’єкти довкілля з метою вивчення, навчання та для ес­тетичного задоволення» [1, с. 16]. Відповідно ст.

1  Закону України «Про музеї та музейну справу» визначає музей як «науково-дослідний та куль­турно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації му­зейних предметів та музейних колекцій з нау­ковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини» [2].

Музей книги є діючою установою в м. Бере­жани вже більше тридцяти років. Створювався він на основі міжобласного науково-методично­го центру пропаганди книги у 1984 р., а з 1994 р. офіційно набув статусу музею.

Перше тематичне заняття у вищеназваній установі було проведено директором Н. І. Во­линець та старшим науковим співробітником Л. В. Зінчук на тему «Франко і Бережанщина»

2  вересня 1996 р. Цікаво, що урок був присвяче­ний 5 -й річниці незалежності України для учнів 2-го та 3-го класу. Звісно, до 1996 р. музей ви­конував функції освітнього осередку: тут від­бувалися Чайковські читання, конкурси читців Лесиної лірики, Шевченківські дні тощо. Про проведення уроків або лекцій у книзі масових заходів не згадується.

З 1996 р. музей книги відкрив свої зали для проведення різнотематичних проектів: дні му-
зею в школі, у вищих навчальних закладах — тиждень книги, театрально-ігрового циклу пізнавальних заходів для молодшого шкільного віку, читацьких конференцій, книжкових вікто­рин, диспутів, літературних вечорів, лецій тощо. Пріоритетним був та залишається літературний напрямок у роботі. Згодом наукові співробіт­ники розпочали розши­рювати та створювати цикли уроків, лекцій, виховних бесід, опира­ючись на краєзнавство.

Традиційними є культурно-масові захо­ди, короткотривалі за своїм часовим обмежен­ням, присвячені:

—   видатному захід­ноукраїнському дія­чеві, засновнику «Русь­кої Трійці», о. Маркіяну Шашкевичу та його сину Володимиру — поету, які традиційно відбувають­ся в експозиційному залі Маркіяна Шашкевича, де діти та студенти мають змогу ознайомитися з творами видатного галицького діяча, учня Бе­режанської гімназії та його наступника;

—  життєвому та творчому шляху однієї із найцікавіших постатей провінційного містечка Бережани на стику ХІХ та ХХ ст. українського письменника, громад­ського діяча Андрія Чайковського. Зокрема, цикл уроків: «Повість Андрія Чайковського «За сестрою» французькою мовою», «Громадсько- політична діяльність Андрія Чайковського»,

«Твір «Сагайдачний»: іс­торія написання та доля твору» тощо;

—   сучасному пись­меннику та громад­ському діячеві Геннадію Морозу, випускнику бе­режанської ЗОШ № 1, автору поетичних видань про Бережани, тощо. Виокремлюється цикл те­матичних заходів, пов’язаних із книгою. Зокре­ма, «Спочатку було слово...», «Книгодрукування на Україні: історія та сучасність», «В гостях у лі­тописця» (при свічках). Вищеназвані тематичні заходи проводяться науковими співробітниками в залі «Стародруки».Виготовляються спеціальні пера, якими вчаться писати учні, уявляючи, що вони давні літописці. Це дає змогу дитині пере­нестися в епоху ще Київських часів.

Окремо можна виділити пізнавальні уроки, присвячені рідній мові: «Від Букваря до Читан­ки», «В моїм серці Украї­на», «Україна — єдина країна» тощо.

У рамках проекту «На цій землі нас не здола­ти» — цикл тематичних заходів національно- патріотичного спряму­вання, розроблений та введений у використан­ня цього навчального року. Учні, студенти ма­ють змогу прослухати уроки, лекції, виховні години, бесіди по темах: «Іван Гавдида — лицар нескореного духу», «Ми­рослав Кушнір — співець оунівської поезії», «Герої Небесної сотні (Устим Голоднюк)» тощо.

На основі виставки робіт індійського релігій­ного діяча, філософа, спортсмена, художника, поета й драматурга Шрі Чінмоя, яка експо­нувалася в літературній світлиці музею, були

проведені ряд мистець­ких заходів та бесід, розроблених для учнів бережанських загально­освітніх шкіл.

Щоб привернути ува­гу до історії власного краю,введено цикл тема­тичних уроків та лекцій з історії міста Бережани, які розбиті по століттях. Це зроблено з метою про­вести аналогію між істо­ричними подіями, які відбувалися в українсь­кій історії, та подіями, що відбувалися у рідному місті. Зокрема, для учнів 8-го класу із безпосереднім вивченням козаць­кої епохи цікаво дізнатися, що під мурами Бере­жанського замку був Богдан Хмельницький, а у с. Рай і до сьогоднішнього дня росте старовин­ний дуб, названий на честь видатного гетьмана (за легендою, саме біля нього він відпочивав).

В контексті цього уроку розповідається і про перебування у Бережанському замку гетьмана Івана Мазепи у 1708 р. У палацах замку хрестили Софію Потоцьку, яку тримав до хреста російсь­кий імператор Петро І. Виокремлюємо період історії міста Бережани під польським пануван­ням. Таким чином, займаючись популяризацією власного минулого, ми проводимо науково-до­слідну роботу, яка необхідна при написанні цілісної історії Бережанщини.

У 2015 р. успішно започатковано учнівські науково-пізнавальні конференції на базі музею. Тема конференції «Бережани у Другій світовій війні. Події. Люди», яка була присвячена 70-й річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-й річниці завершення Другої світової війни. На жаль, роботи учнів не вдалося опублікува­ти. Цього року музей планує стати ініціатором проведення наступних учнівсько-студентських науково-пізнавальних конференцій, присвяче­них вивченню історії рідного краю часів УПА на Бережанщині.


Серед одних із найцікавіших заходів, в яко­му вже третій рік бере безпосередню участь му­зей, є святкування Міжнародного дня музеїв. Щоб привернути увагу відвідувачів дорослого та молодшого віку,колектив музею розробляє спеціально дві програми. Для дітей у 2015 р. проведенно квест: «Історія міста в пам’ятках», який розроблено на базі екскурсійних та поза- екскурсійних пам’яток минулого. Для дорос­лих, окрім різноманітної мистецької програми, в 2015 р. представлена «моновистава «Серце Нунчі», пропонувався урок-екскурсія нічним містом «Стежками М. Шашкевича, Б. Лепкого, А. Чайковського». Заходи проводяться у рамках проекту «Європейська ніч в музеї».

У травні 2015 р. музей книги приймав участь у літературному фестивалі «Бадяка Маняка» для дітей (в рамках соціокультурного проекту «Вся країна читає дітям»), що проходив у замку Синявських. Проведено майстер-клас «Створи книгу», конкурс «Намалюй улюбленого героя», конкурс-загадка та віртуальний екскурс «Літе­ратурними стежками міста».

У червні музей книги організовує та прово­дить щорічно регіональний фестиваль «У храмі книг». Заходи фестивалю ось уже четвертий рік оновлюються та змінюються. Виокремлюєть­ся доросла та дитяча програма. Проводиться щорічна книжкова ярмарка за участю різних видавництв, книжкові сюрпризи від видав­ництва «Ранок»; виставки: «Вишиті обереги з маминої скрині» (літературна світлиця музею книги) тощо. У 2015 р. відбулися презентації видань: «Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3 томах» (Тернопіль, 2014), презентував С. Ткачов (м. Тернопіль); часопису «Пам’ятки України»
(№ 1, 2015 р.), присвяченого 100-річчю боїв на Лисоні — презентував Володимир Парацій; книги Олени Різник «Легенди Бережанщини» тощо. Свою творчість презентували: публіцист, історик Ігор Дерев’яний (м. Львів), поет-пісняр, музикант Олексій Лещишин (м. Тернопіль), пое­теса, кандидат філологічних наук Наталя Лобас (м. Тернопіль), письменник, кандидат історич­них наук, начальник відділу зв’язків з держав­ними органами Міністерства закордонних справ України, дипломат Михайло Харишин (м. Київ); поет, доктор технічних наук, профе­сор Василь Мойсишин (м. Івано-Франківськ); поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, есеїст Віктор Неборак (м. Львів); поетеса Ірина Мацко (м. Тернопіль), голова крайового літера­турного об’єднання Зіновій Кіпибіда (м. Тер­нопіль); члени Тернопільської обласної Спілки письменників України.

Дитяча програма фестивалю представлена святом дитячої мрії «Шлях у диво-країну Книг», яке відкрив зразковий аматорський колектив «Зернятко» (Г. Єлисевич, РБК). Діти мали мож­ливість ознайомитися та взяти участь у таких заходах: вулична фотовиставка «На прищіпках» (краєзнавчий музей); арт-моб «Квіткова краї­на — моя Україна» (дитяча бібліотека); мистець­ка мандрівка «По землі ходила казка» (БТШ); танцювальний марафон «Україна єдина» (ані- матори УГКЦ та працівники музею Б. Лепко- го); конкурс вишиванки «З малого українця починається велика Україна» (Олена Різник спільно з магазином «Вишиванка»); конкурс малюнку на асфальті «Найкраще місто у світі» (БТШ); дивовижний розпис «Веселий боді- арт» (БТШ, СЮТ); імпровізована гра «Манд­рівка в казку Богдана Лепкого» (музей Богдана Лепкого); «коло книжки» Галини Малик (хата- читальня — краєзнавчий музей), дитячий ла­біринт (краєзнавчий музей); благодійна акція «Мистецька ярмарка» (БТШ).

Фестиваль «У храмі книг» є цікавий, власне, співпрацею різноманітних організацій, зокрема, зі школами міста та позашкільними закладами освіти — БТШ, СЮТ, дитячими мистецькими колективами, музичною школою ім. Безділь- ного, співпрацею музеїв у Бережанах, із гро­мадською організацією БМГО «Рідне місто», книжковими магазинами та місцевою владою.

Щорічно проводяться літературно-мистецькі вечори «Різдвяні вечори в старій ратуші», в яких приймають участь вихованці дитячих гуртків, БТШ, Бережанської музичної школи та їхні вчителі. Традиційними стали «Березневі пере­дзвони», участь в яких приймають автори уже опублікованих збірок. Планувався цей захід як звіт бережанських літераторів від березня до березня.

Крім різноманітних заходів культурного, мистецького та просвітницького характеру, му­зей книги є організатором науково-пізнаваль­ної конференції «Родина Франца Коковського в громадсько-культурному житті Бережанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття», присвяченої 130-річчю з дня народження і 75-літтю пам’яті письменника, етнографа, мовознавця, перекла­дача, адвоката Франца Михайловича Коков- ського та 40-літтю пам’яті культурної діячки Софії Коковської. Почесним гостем заходу була п. Рома Сохацька, племінниця Софії Коков­ської. На заході відбулося спецпогашення кон­верта «Франц Коковський».

У літературній світлиці музею книги від­буваються Всеукраїнські Чайковські читання, присвячені пам’яті письменника, громадського діяча, адвоката Андрія Чайковського.

Колектив музею книги у 2015 р. в особі ди­ректора Л. Зінчук та наукового співробітника Я. Мазурак відвідали Інститут народознавства НАН України (м. Львів), де провели, спільну з музеями та ДІАЗом, презентацію проекту «Як

з  Бережан до Львова», що відбулася в рамках проведення 21-го Форуму видавців.

Колектив музею книги робить все необхід­не для популяризації музейної справи. Звісно, культурна спадщина є найпотужнішою скла­довою формування української ідентичності поруч із мовою, територією, економічним жит­тям і спільністю історичної долі, що може стати чинником національної консолідації, поспри­яти суспільному розвиткові. У цьому контексті особливу роль покликані відіграти музеї шля­хом здійснення своєї соціальної функції доку­ментування процесів і явищ, що відбуваються в суспільстві і природі. Функція документуван­ня передбачає цілеспрямоване відображення у музейній збірці за допомогою музейних пред­метів тих процесів і явищ, що їх музей вивчає відповідно до свого профілю і місця в музей­ній мережі. Музей, як соціальний продукт, є результатом цілеспрямованої, систематичної, творчої пошуково-дослідницької, збиральни­цької, фондової, експозиційної та виставкової роботи [3].

Проте яким має бути сучасний музей? Чи не головна функція сьогоднішнього музею при­вернути увагу до минулого, стати відкритим для відвідувача, цікавим для учня та студента, джерелом інформативності для дорослого насе­лення, масовим освітньо-культурним закладом? Чи, навпаки,- перетворитися на закритого типу музейний заклад зі своїми скарбами?

Музей книги вибрав інший шлях. Ми стали цікавими для свого міста, для населення сво­го регіону та продовжуватимемо працювати на розвиток музейної справи, використовуючи освітню функцію, оскільки з локальної історії розпочинається історія України.

Сьогодні майбутнє музеїв залежить не тільки від об’єднання зусиль держави та громадськості задля розвитку музейної галузі, а й від правиль­но налагодженої роботи колективу, який вико­нує свою роботу на найвищому професійному рівні. Перспектива розвитку сучасного музею — це перетворення його на центр громадської ак­тивності.


 


Джерела та література


 


  1. Аартс Г. Що таке музей? // Музей: менеджмент і освіт­ня діяльність. - Львів: Літопис, 2009. - С. 16-22.
  2. Про музеї та музейну справу: Закон України від 29 черв. 1995 р. № 249 / 95-ВР // Культурна спадщина України. Правові засади збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища: зб. офіц. док. — Київ: Істина, 2002. — С. 49- 58.
  3. Ковальчук Є. Музей у сучасному світі: розробка на­укової концепції // Волинський музейний вісник: наук. зб. / упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. — Луцьк, 2012. — Вип. 3. - С. 17-22.

 

 

 


The Book Museum as an educational center of the Berezhansky district

I. Khoma

The article introduces the Book Museum of Berezhany as local educational and cultural center, treating the results of its work between 1984 to 2016. As nowadays the priority museum development should be focused on educational sphere.

Keywords: book museum, museum pedagogy, educational activities.