![]() ![]() ![]() |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 15)Музей книги як освітній осередок Бережанського краю Хома I. М.  (скачать pdf) УДК 069.1:028(477.84) І. М. Хома Музей книги як освітній осередок Бережанського краю На основі діяльності музею книги м. Бережани з 1984 р. до 2016 р. зроблена спроба проаналізувати даний заклад як освітній та культурний осередок. Оскільки на сучасному етапі розвитку музейної справи саме спрямування музею на освітню галузь є пріоритетним. Ключові слова: музей книги, музейна педагогіка, освітня діяльність. Освітня функція музею одна з найважливіших серед форм музейної діяльності, чи може навіть найважливіша, бо саме вона як специфічна форма музейної комунікації поширює змісти, значення і цінності музейних колекцій й виправдовує існування музею як соціокультурної інституції. Євгенія Ковальчук, к.і.н.
На сучасному етапі розвитку музейної справи саме спрямування музею на освітню галузь є пріоритетним. Маю на увазі не просте використання музейних приміщень для проведення тематичних занять, лекцій та уроків, а співпрацю музею та шкільних, позашкільних закладів на рівних умовах. Використання музею як навчальної платформи направлене на формування особистісних емоційних ставлень до експонатів, а також — на розвиток творчих здібностей у школярів та студентів. Термін «музейна педагогіка» вперше введено у науковий обіг в 1934 р. К. Фрізеном (Німеччина). Це наукова дисципліна на стику музеєзнавства, педагогіки та психології, що розглядає музей як освітню систему. Оскільки ми живемо в епоху нанотехнологій, тому основним завданням музеїв є пошук нових видів та напрямків діяльності,оновлення функцій музею, який одночасно нестиме роль зберігача скарбів та стане науковим, духовним центром з новим баченням минулого та сучасного. Все більше стає актуальним використання музею як навчальної платформи. Музейна педагогіка може сприяти зміні «популярної» ідеології сучасності, яка фактично випливає із самого поняття «музей». Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) дає таке формулювання: «Музей — це неприбуткова постійно діюча інституція, яка служить суспільству та його розвиткові і для цього збирає, зберігає, досліджує, популяризує та експонує матеріальну і нематеріальну спадщину людства, а також об’єкти довкілля з метою вивчення, навчання та для естетичного задоволення» [1, с. 16]. Відповідно ст. 1 Закону України «Про музеї та музейну справу» визначає музей як «науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини» [2]. Музей книги є діючою установою в м. Бережани вже більше тридцяти років. Створювався він на основі міжобласного науково-методичного центру пропаганди книги у 1984 р., а з 1994 р. офіційно набув статусу музею. Перше тематичне заняття у вищеназваній установі було проведено директором Н. І. Волинець та старшим науковим співробітником Л. В. Зінчук на тему «Франко і Бережанщина» 2 вересня 1996 р. Цікаво, що урок був присвячений 5 -й річниці незалежності України для учнів 2-го та 3-го класу. Звісно, до 1996 р. музей виконував функції освітнього осередку: тут відбувалися Чайковські читання, конкурси читців Лесиної лірики, Шевченківські дні тощо. Про проведення уроків або лекцій у книзі масових заходів не згадується. З 1996 р. музей книги відкрив свої зали для проведення різнотематичних проектів: дні му- Традиційними є культурно-масові заходи, короткотривалі за своїм часовим обмеженням, присвячені: — видатному західноукраїнському діячеві, засновнику «Руської Трійці», о. Маркіяну Шашкевичу та його сину Володимиру — поету, які традиційно відбуваються в експозиційному залі Маркіяна Шашкевича, де діти та студенти мають змогу ознайомитися з творами видатного галицького діяча, учня Бережанської гімназії та його наступника; — життєвому та творчому шляху однієї із найцікавіших постатей провінційного містечка Бережани на стику ХІХ та ХХ ст. українського письменника, громадського діяча Андрія Чайковського. Зокрема, цикл уроків: «Повість Андрія Чайковського «За сестрою» французькою мовою», «Громадсько- політична діяльність Андрія Чайковського», «Твір «Сагайдачний»: історія написання та доля твору» тощо; — сучасному письменнику та громадському діячеві Геннадію Морозу, випускнику бережанської ЗОШ № 1, автору поетичних видань про Бережани, тощо. Виокремлюється цикл тематичних заходів, пов’язаних із книгою. Зокрема, «Спочатку було слово...», «Книгодрукування на Україні: історія та сучасність», «В гостях у літописця» (при свічках). Вищеназвані тематичні заходи проводяться науковими співробітниками в залі «Стародруки».Виготовляються спеціальні пера, якими вчаться писати учні, уявляючи, що вони давні літописці. Це дає змогу дитині перенестися в епоху ще Київських часів. Окремо можна виділити пізнавальні уроки, присвячені рідній мові: «Від Букваря до Читанки», «В моїм серці Україна», «Україна — єдина країна» тощо. У рамках проекту «На цій землі нас не здолати» — цикл тематичних заходів національно- патріотичного спрямування, розроблений та введений у використання цього навчального року. Учні, студенти мають змогу прослухати уроки, лекції, виховні години, бесіди по темах: «Іван Гавдида — лицар нескореного духу», «Мирослав Кушнір — співець оунівської поезії», «Герої Небесної сотні (Устим Голоднюк)» тощо. На основі виставки робіт індійського релігійного діяча, філософа, спортсмена, художника, поета й драматурга Шрі Чінмоя, яка експонувалася в літературній світлиці музею, були проведені ряд мистецьких заходів та бесід, розроблених для учнів бережанських загальноосвітніх шкіл. Щоб привернути увагу до історії власного краю,введено цикл тематичних уроків та лекцій з історії міста Бережани, які розбиті по століттях. Це зроблено з метою провести аналогію між історичними подіями, які відбувалися в українській історії, та подіями, що відбувалися у рідному місті. Зокрема, для учнів 8-го класу із безпосереднім вивченням козацької епохи цікаво дізнатися, що під мурами Бережанського замку був Богдан Хмельницький, а у с. Рай і до сьогоднішнього дня росте старовинний дуб, названий на честь видатного гетьмана (за легендою, саме біля нього він відпочивав). В контексті цього уроку розповідається і про перебування у Бережанському замку гетьмана Івана Мазепи у 1708 р. У палацах замку хрестили Софію Потоцьку, яку тримав до хреста російський імператор Петро І. Виокремлюємо період історії міста Бережани під польським пануванням. Таким чином, займаючись популяризацією власного минулого, ми проводимо науково-дослідну роботу, яка необхідна при написанні цілісної історії Бережанщини. У 2015 р. успішно започатковано учнівські науково-пізнавальні конференції на базі музею. Тема конференції «Бережани у Другій світовій війні. Події. Люди», яка була присвячена 70-й річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-й річниці завершення Другої світової війни. На жаль, роботи учнів не вдалося опублікувати. Цього року музей планує стати ініціатором проведення наступних учнівсько-студентських науково-пізнавальних конференцій, присвячених вивченню історії рідного краю часів УПА на Бережанщині.
У травні 2015 р. музей книги приймав участь у літературному фестивалі «Бадяка Маняка» для дітей (в рамках соціокультурного проекту «Вся країна читає дітям»), що проходив у замку Синявських. Проведено майстер-клас «Створи книгу», конкурс «Намалюй улюбленого героя», конкурс-загадка та віртуальний екскурс «Літературними стежками міста». У червні музей книги організовує та проводить щорічно регіональний фестиваль «У храмі книг». Заходи фестивалю ось уже четвертий рік оновлюються та змінюються. Виокремлюється доросла та дитяча програма. Проводиться щорічна книжкова ярмарка за участю різних видавництв, книжкові сюрпризи від видавництва «Ранок»; виставки: «Вишиті обереги з маминої скрині» (літературна світлиця музею книги) тощо. У 2015 р. відбулися презентації видань: «Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3 томах» (Тернопіль, 2014), презентував С. Ткачов (м. Тернопіль); часопису «Пам’ятки України» Дитяча програма фестивалю представлена святом дитячої мрії «Шлях у диво-країну Книг», яке відкрив зразковий аматорський колектив «Зернятко» (Г. Єлисевич, РБК). Діти мали можливість ознайомитися та взяти участь у таких заходах: вулична фотовиставка «На прищіпках» (краєзнавчий музей); арт-моб «Квіткова країна — моя Україна» (дитяча бібліотека); мистецька мандрівка «По землі ходила казка» (БТШ); танцювальний марафон «Україна єдина» (ані- матори УГКЦ та працівники музею Б. Лепко- го); конкурс вишиванки «З малого українця починається велика Україна» (Олена Різник спільно з магазином «Вишиванка»); конкурс малюнку на асфальті «Найкраще місто у світі» (БТШ); дивовижний розпис «Веселий боді- арт» (БТШ, СЮТ); імпровізована гра «Мандрівка в казку Богдана Лепкого» (музей Богдана Лепкого); «коло книжки» Галини Малик (хата- читальня — краєзнавчий музей), дитячий лабіринт (краєзнавчий музей); благодійна акція «Мистецька ярмарка» (БТШ). Фестиваль «У храмі книг» є цікавий, власне, співпрацею різноманітних організацій, зокрема, зі школами міста та позашкільними закладами освіти — БТШ, СЮТ, дитячими мистецькими колективами, музичною школою ім. Безділь- ного, співпрацею музеїв у Бережанах, із громадською організацією БМГО «Рідне місто», книжковими магазинами та місцевою владою. Щорічно проводяться літературно-мистецькі вечори «Різдвяні вечори в старій ратуші», в яких приймають участь вихованці дитячих гуртків, БТШ, Бережанської музичної школи та їхні вчителі. Традиційними стали «Березневі передзвони», участь в яких приймають автори уже опублікованих збірок. Планувався цей захід як звіт бережанських літераторів від березня до березня. Крім різноманітних заходів культурного, мистецького та просвітницького характеру, музей книги є організатором науково-пізнавальної конференції «Родина Франца Коковського в громадсько-культурному житті Бережанщини кінця ХІХ — початку ХХ століття», присвяченої 130-річчю з дня народження і 75-літтю пам’яті письменника, етнографа, мовознавця, перекладача, адвоката Франца Михайловича Коков- ського та 40-літтю пам’яті культурної діячки Софії Коковської. Почесним гостем заходу була п. Рома Сохацька, племінниця Софії Коковської. На заході відбулося спецпогашення конверта «Франц Коковський». У літературній світлиці музею книги відбуваються Всеукраїнські Чайковські читання, присвячені пам’яті письменника, громадського діяча, адвоката Андрія Чайковського. Колектив музею книги у 2015 р. в особі директора Л. Зінчук та наукового співробітника Я. Мазурак відвідали Інститут народознавства НАН України (м. Львів), де провели, спільну з музеями та ДІАЗом, презентацію проекту «Як з Бережан до Львова», що відбулася в рамках проведення 21-го Форуму видавців. Колектив музею книги робить все необхідне для популяризації музейної справи. Звісно, культурна спадщина є найпотужнішою складовою формування української ідентичності поруч із мовою, територією, економічним життям і спільністю історичної долі, що може стати чинником національної консолідації, посприяти суспільному розвиткові. У цьому контексті особливу роль покликані відіграти музеї шляхом здійснення своєї соціальної функції документування процесів і явищ, що відбуваються в суспільстві і природі. Функція документування передбачає цілеспрямоване відображення у музейній збірці за допомогою музейних предметів тих процесів і явищ, що їх музей вивчає відповідно до свого профілю і місця в музейній мережі. Музей, як соціальний продукт, є результатом цілеспрямованої, систематичної, творчої пошуково-дослідницької, збиральницької, фондової, експозиційної та виставкової роботи [3]. Проте яким має бути сучасний музей? Чи не головна функція сьогоднішнього музею привернути увагу до минулого, стати відкритим для відвідувача, цікавим для учня та студента, джерелом інформативності для дорослого населення, масовим освітньо-культурним закладом? Чи, навпаки,- перетворитися на закритого типу музейний заклад зі своїми скарбами? Музей книги вибрав інший шлях. Ми стали цікавими для свого міста, для населення свого регіону та продовжуватимемо працювати на розвиток музейної справи, використовуючи освітню функцію, оскільки з локальної історії розпочинається історія України. Сьогодні майбутнє музеїв залежить не тільки від об’єднання зусиль держави та громадськості задля розвитку музейної галузі, а й від правильно налагодженої роботи колективу, який виконує свою роботу на найвищому професійному рівні. Перспектива розвитку сучасного музею — це перетворення його на центр громадської активності.
Джерела та література
The Book Museum as an educational center of the Berezhansky district I. Khoma The article introduces the Book Museum of Berezhany as local educational and cultural center, treating the results of its work between 1984 to 2016. As nowadays the priority museum development should be focused on educational sphere. Keywords: book museum, museum pedagogy, educational activities.
|